ВНМУ ім. М. І. Пирогова — центр партнерства у сфері ментального здоров’я: круглий стіл із владою, науковцями та фахівцями-практиками
У стінах Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова відбулася масштабна подія в межах Місячника обізнаності про ментальне здоров’я — круглий стіл на тему «Збереження ментального здоров’я населення під час війни».
Захід пройшов у співпраці з Вінницькою обласною та районною військовими адміністраціями.
Подія зібрала цвіт професійної спільноти — науковців, медиків, студентів.
Серед високоповажних гостей — народна депутатка України Ірина Борзова, заступник начальника Вінницької ОВА з питань цифрового розвитку Андрій Кавунець, начальник Вінницької районної військової адміністрації Віталій Урдзік, директорка департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА Ольга Задорожна.
Центральною темою стала Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», започаткована Першою леді України Оленою Зеленською. Програма об’єднує фахівців, державу, навчальні заклади та міжнародних партнерів задля системної, доступної підтримки ментального здоров’я українців.
Стрес війни і виклики для суспільства
Про глибину проблем свідчать дослідження: понад 70% українців мають ознаки розладів адаптації або інші психологічні порушення. І, за даними МОЗ, щонайменше 20% з них мають стрес-асоційовані розлади, а 15–20% — стійкі депресивні та тривожні стани.
Понад 1,5 мільйона українців — це учасники бойових дій.
Ці дані навів в.о. директора Інституту психології та ментального здоров’я ВНМУ, доктор медичних наук Олександр Белов, підкресливши:
«Війна — це головне джерело психологічної кризи. Вона є найпотужнішим психоемоційним і соціальним стресом, який має глибокі наслідки як для окремої людини, так і для всього суспільства».
ВНМУ — в центрі національної програми
Наш університет стоїть у центрі цього процесу. Ще до війни ВНМУ був першим закладом в Україні, який одночасно розпочав підготовку за трьома напрямами — психіатрія, медична психологія, загальна психологія.
У грудні 2024 року з ініціативи ректорки, професорки Вікторії Петрушенко було створено Навчально-науковий інститут психології та ментального здоров’я, який об’єднав освітні, наукові та практичні потужності ВНМУ.
У 2025 році заплановано відкриття магістратури з клінічної психології.
Активна участь ВНМУ в реалізації програми «Ти як?» — це відповідь на виклики часу. Наш університет не лише готує фахівців, а й активно долучається до державних і міжнародних програм, підтримуючи військових, переселенців, цивільне населення.
Ірина Борзова, народна депутатка України:
«Зараз, як ніколи, розвиток цієї сфери є надважливим. Сильна країна починається з сильної людини. Водночас держава через програму Першою леді України Олени Зеленської «Ти як?» створює всі умови для збереження ментального здоров’я українців. Я вдячна ВНМУ за внесок у цю справу, а також підтримую ініціативу пані ректорки щодо створення університетської лікарні. Це приклад того, як має поєднуватися наука, практика і реальна допомога людям».
Центри ментального здоров’я: сучасна модель
Заступник начальника ОВА Андрій Кавунець повідомив, що на Вінниччині створено перший в Україні сектор ментального здоров’я при обласній адміністрації, а зараз — фіналізується запуск першого навчально-методичного Центру ментального здоров’я, який працюватиме не лише як консультаційний, а й як освітній хаб для фахівців, що працюють із ветеранами, їхніми родинами, вимушеними переселенцями…
«Цей Центр буде готувати фахівців, які першими стикаються з людьми у кризі — в громадах, лікарнях, ЦНАПах. Завдяки підтримці Міжнародної організації з міграції та Червоного Хреста — реалізація проєкту вже на фінальній стадії», — зазначив Кавунець.
Директорка департаменту охорони здоров’я Ольга Задорожна підкреслила важливість системного підходу:
«Система підтримки ментального здоров’я має охоплювати всі рівні надання допомоги. Ми вже створили дев’ять центрів ментального здоров’я, а 1 липня на базі обласної дитячої лікарні відкриється перше дитяче відділення з надання психосоціальної допомоги — в безпечному, дружньому до дитини середовищі».
Сила знань і досвіду: виступи науковців
Круглий стіл став також платформою для виступів науковців ВНМУ.
Заступник директора Навчально-наукового інституту психології та ментального здоров’я, кандидат медичних наук, доцент Наталія Рациборинська-Полякова розповіла про психотерапевтичні та психокорекційні програми, які використовуються у комплексній корекції розладів психіки у постраждалих від воєнних дій.
Цікавим був виступ молодого вченого Андрія Новицького на тему «Психологічна підтримка сімей українських воїнів: традиції, підходи, перспективи», в якому було зазначено, що підтримка сімей бранців є нашою національною традицією, яка набула нового потужного розвитку у зв’язку з російською агресією. Доповідач розповів про сучасні підходи до психологічної підтримки сімей українських воїнів і навів цікаві приклади з власної психологічної практики.
У доповіді «Психосоціальна реабілітація учасників бойових дій – важливий чинник зміцнення ментального здоров’я суспільства» докторки філософії Наталії Ордатій були висвітлені актуальні проблеми комплексного відновлення і збереження ментального здоров’я військовослужбовців.
Виступ завідувача кафедри педагогіки та психології, кандидата психологічних наук, доцента Тетяни Рисинець на тему «Вижити і жити: психологічна стійкість під час війни – між особистим досвідом та науковим підходом» був присвячений важливим питанням ментальної стійкості, що допомагає долати стрес війни і зберегти психічне здоров’я.
У дискусії взяли участь професорка Наталія Пшук, яка розповіла про становлення медико-психологічної освіти в Україні, в якому ВНМУ відіграв надзвичайно важливу роль, а також окреслила коло проблемних питань у сфері ментального здоров’я, на які слід спрямувати увагу науковців і практиків; асистент кафедри медичної психології та психіатрії Генріх Ільницький, який навів кілька клінічних кейсів з власної практики і поділився досвідом професійної психотерапевтичної допомоги сім’ям українських військовослужбовців, та лікар-психолог Ярослава Анна Стойка, яка працює з військовослужбовцями та членами їх сімей як лікар-психолог та волонтер.
Захід, який об’єднав владу, науку та практику, став не лише платформою для обміну досвідом, а й прикладом ефективної міжсекторальної взаємодії.