Студенту

Інтерну

Master

Аспіранту

Слухачу

Силабус

Вибіркові курси

Кваліфікаційні роботи

Clinical ordinator

Історія кафедри

Кафедра була організована в 1934 році. З 1934 до 1941 року займала різні приміщення обласної лікарні ім. М.І. Пирогова. В післявоєнні роки кафедрі виділяють чотири кімнати на території нинішньої кафедри мікробіології, а з 1959 року вона переводиться у відбудоване ліве крило морфологічного корпусу, де розміщується і в теперішній час. Перший завідувач кафедри Микола Опанасович Вакуленко (з 1934 до 1948 року) був висококваліфікованим патологом та фахівцем з бактеріології, успішно керував науковою роботою на кафедрі, мав 30 друкованих робіт. Тематика наукових досліджень кафедри була присвячена вивченню загальної патології і бактеріології. Асистентами працювали Г.П. Барановський та Г.І. Пашкевич. З 1945 року на кафедрі працювали Г.Я. Борачук, С.Х. Алімбек, П.І. Улянецька. У 1947 році на посаду доцента було обрано П.Г. Костенко. У 1948 році М.О. Вакуленко за власним бажанням залишив кафедру.  У 1948-1949 роках (всього протягом року) кафедру очолював доцент Костенко П.Г.

З 1949 до 1964 року завідувачем кафедри був професор Микола Володимирович Константинович. В 1953 році замість вибулих Г.Я. Борачук, С. Х. Алімбек і П.І. Улянецької асистентами зараховуються Ж.І. Жабін та М.П. Шрамко. З 1953 до 1963 року на кафедрі також працювали асистентами Е.О.Головновська, Г.І.Окайомова, М.М.Вакуленко, Б.В.Ядвіжин, І.М.Чернишов, С.В.Ладутько. У 1956 році Микола Володимирович захистив докторську дисертацію «О смешанном туберкулезном менингите». М.В. Константинович був гарним організатором, лектором, висококваліфікованим науковим працівником, користувався авторитетом серед студентів та лікарів. Науково-дослідна робота кафедри була присвячена проблемам злоякісних пухлин, туберкульозу, питанням патоморфозу.

З 1964 до 1987 року кафедру очолювала професор Єлизавета Іванівна Маковська. Науково-дослідною роботою кафедри були «Наукові основи гігієни і токсикології пестицидів, полімерних і пластичних мас”. Під її керівництвом захищені докторські дисертації доц. Мазорчука Б.Ф. (акушерство та гінекологія), доц. Маленького В.П. (кафедра госпітальної терапії), доц. Шамрая П.Ф., (кафедра гістології), доц. Пушкаря М.С. (кафедра гістології). В цей час кафедральні працівники займались дослідженням впливу пестицидів на організм людини і тварин. По цій тематиці було надруковано понад 250 наукових праць та вийшла монографія Є.І.Маковської «Патологічна анатомія інтоксикації отрутохімікатами» (1967).

Співробітники кафедри патологічної анатомії зліва направо: доц. Рауцкієне В.Т., доц. Шрамко М.П., ас. Мацедонська Л.О., ас. Пушкарь М.С., зав. каф. проф. Маковська Є.І., ас. Безкоровайний О.П., ас. Бритван І.Я.

З 1987 до 1994 року кафедрою керував доцент В.Г. Козлов. За роки педагогічної діяльності ним опубліковано більше 40 наукових праць, чудовий лектор, практик – патологоанатом, багато часу приділяв вдосконаленню навчального процесу. В 1994 році виїхав на роботу в Африку, спочатку в Адіс-Абебський університет, Ефіопія, а потім до університету Моі, Кенія.

З 1994 по 2008 рік кафедру очолював професор В. В. Біктіміров.Віктор Васильович Біктіміров – автор близько 174 наукових друкованих праць, мав 15 патентів на винаходи, особисто підготував 12 кандидатів і 4 доктора медичних наук. 

В цей період науковою роботою  кафедри стало вивчення патоморфозу і перебігу патології органів дихання на тлі тривалого введення експериментальним тваринам різноманітних лікарських препаратів та хвороб шлунково-кишкового тракту, вірусних гепатитів, зокрема гепатиту С. В 2001 році призначається проректором з лікувальної роботи Вінницького медичного університету ім. М.І. Пирогова, якій приділяв велику увагу. Проводив консультативну роботу та працював за сумісництвом патогістологом в обласному бюро судово-медичної експертизи. З його точки зору на той чи інший патологічний процес рахувалися як практичні патологоанатоми так і клініцисти. В.В.Біктіміров переймався питаннями історії медицини. Так він багато зробив для того щоб дати сучасним медикам ім’я нашого земляка Степана Хомича Хотовицького.

З 1994 року до 2008 на кафедрі працюють: Маковська Є.І.,  Борейко М.Р., Федорченко О.В., Рауцкієне В.Т., Сорокоумов В.П., Якубовський М.М., Березовський А.М., Король Т.М., Вернигородський С.В.,  Жученко П.С., Гаврилюк А.О., Оболенський О.О., Скорук А.Г.,   Максимчук В.В.,  Ніжинська-Астапенко З.П., Щербанюк В.В.,  Смолко Д.Г., Бенедіктова Н.В., Галунко Г.М., Жупанова П.С.,  Зализюк Л.В., Кременська Л.В., Мордюк С.І.,  Спрут О.В., Ставнича О.І. 

  З січня по серпень 2009 року обов’язки завідувача кафедри виконував доцент Федорченко О.В.

З серпня 2009 року по 2020 рік день завідувачем кафедри була призначена Гаврилюк А.О.

Співробітники кафедри патологічної анатомії, судової медицини та права зліва направо: ас. Бевз В.О., ас.Скорук А.Г., доц. Сорокоумов В.П., ас. Стельмащук О.А., доц. Даценко Г.В., ас.Сухань Д.С., ас. Струц С.В.,  ас. Панасюк В.І.

У 2020 р. відбулася реорганізація кафедри патологічної анатомії, судової медицини та права з роз’єднанням на кафедру патологічної анатомії та на кафедру судової медицини та права.

 З жовтня 2020 року в.о. завідувача кафедри, а з 4.01.2021 року завідувач кафедри патологічної анатомії призначений д.м.н., професор Вернигородський Сергій Вікторович. З 2017 року  кафедрою проводиться виконання планової НДР: "Рання діагностика диспластичних, метапластичних та неопластичних змін при патології шлунково-кишкового тракту, дихальної, сечостатевої та нейроендокринної системи." Вернигородський С.В. підготував 1 магістра (10.10.2013-31.07.2914) – Сухань Д. С., спеціальність 14.03.02 – патологічна анатомія. Керував виконанням кандидатських дисертацій аспірантів кафедри патологічної анатомії, судової медицини та права Сухань Д.С., спеціальність патологічна анатомія – 14.03.02 та кафедри гістології Рекун Т.О., спеціальність гістологія - 14.03.09, які були успішно захищені у 2021 році. Вернигородський С.В. є членом науково-методичної ради та Вченої ради медичного факультету університету. Також, він дійсний член  асоціації патологоанатомів України, Європейського Товариства Патології, Наукового Товариства Анатомів, Гістологів, Ембріологів та Топографоанатомів України, Міжнародної Академії Патології. Опублікував 180 наукових праць, з них 166 наукового та 14 навчально-методичного характеру.

 Основним напрямком наукової роботи кафедри патологічної анатомії на теперішній час є розробка критеріїв ранньої морфологічної діагностики дисплатичних, метапластичних, дисрегенераторних, неопластичних, інволютивно-дегенераційних і запально-деструктивних змін, прогнозу та патоморфозу захворювань шлунково-кишкового тракту, сечостатевої, нейроендокринної та імунної системи. За результатами науково-дослідної роботи кафедри опубліковано близько 500 наукових праць.

З вересня 2022 року обов’язки завідувача кафедри виконує доцент Березовський Артур Миколайович.

Штат кафедри

Новини

Наукова діяльність

Основним напрямком наукової роботи кафедри патологічної анатомії є розробка критеріїв ранньої морфологічної діагностики дисплатичних, метапластичних, дисрегенераторних, неопластичних, інволютивно-дегенераційних і запально-деструктивних змін, прогнозу та патоморфозу захворювань шлунково-кишкового тракту, сечостатевої, нейроендокринної та імунної системи.

За останні роки на основі отриманих даних співробітниками кафедри вивчені та встановлені чіткі критерії діагностики різних типів метапластичних та диспластичних змін слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Вперше розроблений алгоритм морфологічної діагностики хронічного гастриту з метапластичними та диспластичними змінами епітелію. На основі вивчення ультраструктури слизової оболонки шлунка, дослідження кислотоутворювальної функції шлунка виявлений вплив камбіальних та ефекторних клітин у формуванні метаплазії, дисплазії та атрофії слизової оболонки. Встановлена корелятивна залежність між вираженістю клінічних, ендоскопічних та патоморфологічних особливостей у хворих з метапластичними та диспластичними змінами. Розроблена оригінальна програма клінічного спостереження за хворими з метапластичними та диспластичними змінами епітелію ШКТ.

Розроблений оптимальний метод гістохімічної діагностики метапластичних, дисрегенераторних, неопластичних, інволютивно-дегенеративних і запально-деструктивних змін слизової оболонки тонкої кишки в умовах опікового шоку середнього ступеня важкості та при корекції його колоїдно-гіперосмолярними розчинами. Вперше проведено аналіз змін структури, перебудови судин мікроциркуляторного русла та сполучної тканини тонкої кишки, активності відновлення клітин крипт тонкої кишки в умовах дії циклофосфаміду та його поєднання з бензофурокаїном і з метилурацилом у різні строки. Отримані нові дані щодо структури стінки тонкої кишки, що перебувала в умовах дії циклофосфаміду, та при стимуляції відновлення її бензофурокаїном та метилурацилом. Встановлено, що за умов дії циклофосфаміду товщина слизової оболонки, висота ворсинок, глибина крипт, висота стовпчастих епітеліоцитів, питома вага сполучної тканини, співвідношення питомої ваги складових (кровоносних та лімфатичних капілярів, інтерстиційних просторів) власної пластинки слизової оболонки та підслизового шару не відновлюються до тридцятої доби експерименту. Розширено уявлення про морфологічне підґрунтя впливу бензофурокаїну та метилурацилу на тканини стінки тонкої кишки через стимуляцію репаративної регенерації. Вперше доведено, що структура стінки тонкої кишки, яка знаходилася в умовах дії одноразового введення циклофосфаміду, під дією бензофурокаїну сягає контрольних значень швидше (більшість показників − до сьомої доби), ніж під дією метилурацилу (більшість показників ‑ до тридцятої доби).

Запропоновано для практичного використання алгоритм оцінки вірусобумовленого і імуноцитарного руйнування печінки та активація (або стабілізація) фіброзу печінки у хворих на хронічні вірусні гепатити, а також оптимальний перелік необхідних гістохімічних та імуногістохімічних (ІГХ) методик, необхідних для патоморфологічного визначення прогресування та стабілізації хронічного вірусного гепатиту в гепатобіоптатах.

Результати дослідження щодо морфологічних змін тонкої кишки в умовах дії циклофосфаміду та більш швидкого відновлення її при умові комбінованого введення вказаного цитостатика з бензофурокаїном, ніж з метилурацилом; активності відновлення ушкоджених циклофосфамідом тканин тонкої кишки, що зростає при комбінованому введенні цитостатика з бензофурокаїном та з метилурацилом, є основою для нових підходів до розробки способів стимуляції відновлення тканин після впливу цитостатичних засобів та служить підґрунтям для клінічних досліджень бензофурокаїну та метилурацилу у якості препаратів для стимуляції репаративної регенерації епітелію тонкої кишки після проведення хіміотерапевтичного лікування.

Впровадження в клінічну практику колоїдно - гіперосмолярних розчинів лактопротеїну з сорбітолом HAES-LX-5% для здійснення корекції порушеного гомеостазу при ендо- і екзогенних інтоксикаціях призведе до скорочених термінів лікування, періоду реабілітації та відновлення працездатності.

Вивчено гістохімічні зміни та проаналізовано топографоанатомічні співвідношення загрудинної залози (ЗЗ) зародків та передплодів людини в пренатальному періоді. Встановлено, що для органогенезу ЗЗ упродовж зародкового періоду характерним є: втрата зв’язків із глоткою, тісна взаємодія парних зачатків між собою, з топографоанатомічно прилеглими органами та із судинно-нервовими утвореннями цієї ділянки (щитоподібна та прищитоподібні залози, гортань, глотка, стравохід; аорта, сонні артерії; стовбури блукаючих нервів, нижньо- і верхньогортанні нерви).

Вивчено гістохімічні зміни та проведений порівняльній аналіз вмісту муцинів в епітеліоцитах стравохідно-шлункового переходу.

Розроблена скринінгова програма спостереження за хворими з передраковими станами слизової оболонки шлунка (СОШ), що сприятиме діагностуванню кишкової метаплазії (КМ) на ранніх стадіях її розвитку та упередженню трансформації метапластично зміненого епітелію в неопластичний. На основі отриманих даних встановлені чіткі критерії діагностики різних типів метаплазії СОШ. Розроблені критерії прогресування КМ СОШ, що уможливить прогнозування перебігу хронічного атрофічного метапластичного гастриту. Виявлені морфологічні критерії метаплазії СОШ сприятимуть покращенню її ранньої діагностики у хворих з гастроентерологічною патологією. Розроблений та запатентований оптимальний спосіб діагностики й оцінки тяжкості хронічного атрофічного метапластичного гастриту. Використання запропонованого алгоритму патоморфологічної діагностики КМ сприятиме виявленню ранніх етапів метапластичної трансформації СОШ, що забезпечить оптимізацію лікувальної і профілактичної тактик щодо хворих з передраковими змінами і станами шлунка.

За результатами науково-дослідної роботи кафедри опубліковано близько 500 наукових праць.

Гурток

Кафедра патологічної анатомії

Увага!

8 жовтня о 17⁰⁰ год.

Відбудеться засідання студентського наукового гуртка

з патологічної анатомії

Місце проведення: кімната №6

Література, що видана кафедрою

Маковская Е.И. Патологическая анатомия отравления ядохимикатами. М.: Медицина, 1967. 347 с.

Фармакологическая коррекция радиационных и радиационно- химических поражений [Текст] / М. М. Якубовский. - Винница : Вінниця, 1997. - 221 с.