Студенту

Інтерну

Master

Аспіранту

Слухачу

Силабус

Вибіркові курси

Кваліфікаційні роботи

Clinical ordinator

Історія кафедри

Клінічну фармакологію в університеті почали викладати студентам з 1986 року, як лекційний курс для студентів 6-го курсу, її читав професор Зелінський Б. О. Курс клінічної фармакології (1986-1992 роки) очолив професор Степанюк Георгій Іванович, клінічною базою була міська клінічна лікарня №3 (терапевтичне відділення, кардіологічний центр).
Первинний склад курсу був дуже обмежений (на тлі невеликого погодинного навантаження для студентів лікувального факультету) – всього 3-4 викладача. Всі ці роки неухильно зростав потенціал кафедри та оптимізація учбового процесу.
З 1-го лютого 1992 року курс очолила професорка Яковлева Ольга Олександрівна, почались дослідження лікарських засобів у клініці для забезпечення їх максимальної ефективності та корекції побічних реакцій. Головною клінічною базою стала обласна лікарня ім. М.І.Пирогова.
 
Поступово дисципліна «Клінічна фармакологія» стала привабливою для студентів, лікарів, науковців. Першим клінічним ординатором курсу стала Барало Р.П., надалі наукові інтереси курсу весь час розширювалися, що сприяло захисту дисертацій з цієї спеціальності (серед перших – Косован А.І., Гаврилова О.В., Стопінчук О.В. та інші).
Під керівництвом Ольги Олександрівни на кафедрі виконуються 2 докторські дисертації, захищено 9 магістерських робіт, захищено 20 кандидатських дисертацій:
Солєйко Олена Віталіївна – «Особливості діагностики та прогнозування серцевої недостатності при дилатаційній кардіоміопатії: Клініко-математичне моделювання» (1996 р.)
Федорченко Олег Володимирович – «Морфогенез аміодаронового фіброзуючого альвеоліту» (1997 р.)
Барало Раїса Петрівна – «Контроль перебігу та лікування бронхіальної астми із застосуванням кривої «потік-об’єм» і бодіплетизмографії» (2000 р.)
Косован Анжеліка Іванівна – «Роль фенотипів біотрансформації в механізмах взаємодії лікарських засобів у хворих на бронхіальну астму» (2001 р.)
Гаврилова Олена Володимирівна – «Підвищення ефективності та безпечності фармакотерапії кордароном ішемічної хвороби серця, ускладненої частими рецидивами миготливої аритмії, за допомогою метопрололу» (2001 р.)
Вільцанюк Ірина Олександрівна – «Нові підходи до діагностики та антимікробного лікування пептичних виразок і хронічних гастритів» (2003 р.)
Марченко Карина Геннадіївна – «Підвищення фармакотерапевтичної ефективності ловастатину при гіперліпідеміях у хворих з ІХС за допомогою текома і три-ві плюс» (керівник – професор Сєркова В.К.) (2005 р.)
Стопінчук Олександр Васильович – «Підвищення фармакотерапевтичної ефективності метопрололу при ішемічній хворобі серця шляхом його сумісного застосування з тіотриазоліном або з мебікаром» (2006 р.)
Семененко Святослав Ігорович – «Лікувальна ефективність та безпека застосування флуоксетину у хворих на ішемічну хворобу серця, коморбідну з соматогенними депресіями» (2007 р.)
Дорошкевич Інна Олександрівна – «Ефективність тіотриазоліну та ловастатину при ішемічній хворобі серця в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу на тлі базової терапії глімепіридом в залежності від фенотипів N-ацетилтрансферази 2» (2008 р.)
Савченко Наталія Петрівна – «Доцільність використання триметазидину або тіотриазоліну для підвищення терапевтичної ефективності метопрололу при ішемічній хворобі серця на фоні гіпертонічної хвороби серця» (2008 р.)
Півторак Катерина Володимирівна – «Анемія у хворих з запальними захворюваннями кишечника: взаємозв’язок з важкістю захворювання, диференційна діагностика та лікування» (керівник – професор Станіславчук М. А.) (2009 р.)
Вознюк Лариса Анатоліївна – «Імуннозапальні реакції, напруженість антихламідійного імунітету та їх взаємозв’язок з показниками ліпідного спектру крові при ішемічній хворобі крові» (керівник – професор Сєркова В. К.) (2010 р.)
Жамба Алла Олегівна – «Метаболічна корекція кардонатом або мілдронатом ушкоджень кардіореспіраторної системи при бронхіальній астмі з урахуванням фенотипу N-ацетилтрансферази 2» (2011 р.)
Дмитрієв Дмитро Валерійович – «Клініко-фармакологічна взаємодія пропофолу та анальгетиків з модифікаторами мікросомальних монооксигеназ» (2011 р.)
Клекот Олександра Олексіївна – «Гіпотензивний ефект препарату Кораргін при комплексній фармакотерапії легеневої артеріальної гіпертензії у хворих на системний червоний вовчак» (2012 р.)
Новосад Алла Володимирівна – «Вплив мелатоніну на ритми сну та артеріального тиску в комплексній фармакотерапії гіпертонічної хвороби»
(2012 р.)
Кириченко Ольга Володимирівна – «Вальсартан та вітаміни В-групи в фармакотерапії гіпертонічної хвороби» (2014 р.)
Щербенюк Наталія Василівна – «Аналіз фармакоепідеміології антибактеріальної хіміотерапії захворювань дихальних шляхів протягом 5 років» (2015 р.)
Семененко Оксана Миколаївна – «Вплив HAES-LX-5% на процеси енергетичного метаболізму і вільнорадикального окислення в нирках в ранній період опікової хвороби» (2016 р.)
Очеретнюк Анна Олександрівна – «Експериментальне обґрунтування корекції колоїдно-гіперосмолярним розчином HAES-LX-5% функціонального стану легень в умовах опікового шоку» (2016 р.)
Ільченко Анастасія Борисівна – «Ефективність кларитроміцина в комплексній фармакотерапії госпітальної пневмонії на тлі важкої черепно-мозкової травми» (2018 р.)

Семенчук Світлана Анатоліївна - "Ефективність L-аргініну L-глутамату в комплексній фармакотерапії стабільної ішемічної хвороби серця" (2019 р.)

Захищена докторська дисертація:

Півторак Катерина Володимирівна - "Діагностика, прогнозування та фармакологічна корекція ендотеліальної дисфункції при неалкогольній жировій хворобі печінки (клініко-експериментальне дослідження)"(2021 р.)

 
 
З жовтня 2005 року курс клінічної фармакології набув статус кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології. Завдяки формуванню у ВНМУ нових факультетів – стоматологічного, фармацевтичного, медичних психологів – спектр навчальних дисциплін значно розширився, що сприяло впровадженню нових цікавих дисциплін – з окремих розділів клінічної фармакології.

Яковлева Ольга Олександрівна з того покоління, що визнано як «Діти війни», на долю яких прийшлися всі негаразди післявоєнного дитинства. Але саме ці роки, школа з шановними вчителями – посіяли риси працездатності, романтики, порядності, альтруїзму. Успішне завершення з золотою зіркою школи (СШ №6), Вінницького медичного інституту з відзнакою стали базою подальшого творчого зростання. Після клінічної ординатури по терапії (з поглибленим вивченням англійської мови) з 1966 року подальша доля та всі наступні роки були пов’язані з діяльністю викладача у Вінницькому національному медичному університеті: асистента кафедр терапії, доцента з 1979 року, професора з 1993 року.

Напрямок досліджень в докторській дисертації з пульмонології (захищена в 1991 р.) був обраний відповідно новим аспектам метаболічної функції легень. Пріоритетними стали результати оцінки порушення функцій сурфактантної системи легень, складу конденсата видихуваного повітря (що стало мотивом для порозуміння видільної функції легень), розвитку вторинних дисліпідемій, поглибленого порозуміння наслідків оксидативного стресу, його впливи на фосфоліпідний склад мембран, забезпеченість токоферолом у хворих з гострими та хронічними обструктивними захворюваннями легень. Вони були підтверджені в експериментальних моделях дефіциту вітамінів А та Е, в отриманих змінах в тканинах легень та в біохімічних розладах рідини бронхо-альвеолярного лаважу у щурів. Навички експериментальних дослідів допомагали Ользі Олександрівні і в майбутніх наукових роботах своїх учнів.
Новий етап плідного професійного зростання почався для Ольги Олександрівни з 1992 року, коли за пропозицією ректора, професора Василя Максимовича Мороза, вона очолила курс клінічної фармакології на кафедрі фармакології Вінницького медичного інституту ім. М.І. Пирогова. Починаючи новий напрямок діяльності, вона мобілізувала себе та співробітників на творчі успіхи. За декілька років зростає розуміння значення клінічної фармакології, такої динамічної та складної науки, серед студентів та викладачів-колег, науковців, лікарів України. Цьому сприяло і організація та проведення за її ініціативою 10 науково-практичних конференцій з сучасних питань клінічної фармації та фармакології, на яких провідні академіки, професори України обмінювалися власним досвідом. До конференцій видавалися збірки матеріалів, що охоплювали до 250-300 публікацій науковців України та міжнародних учасників (Казахстан, Молдова тощо).
І Українська наукова конференція за участю країн СНД «Актуальні проблеми клінічної фармакології» (перспективи розвитку науки та викладання) (14-15 жовтня 1993 р.)
ІІ Українська наукова конференція з міжнародною участю на тему: «Актуальні проблеми клінічної фармакології» (6-8 жовтня 1998 р.)
ІІІ Українська науково-практична конференція з міжнародною участю на тему: «Клінічна фармакологія метаболічних коректорів, взаємодія ліків в клінічній практиці» (7-8 лютого 2002 р.)
IV Українська науково-практична конференція з міжнародною участю з клінічної фармакології на тему: «Актуальні питання фармакології» (7-8 жовтня 2004 р.)
V Українська науково-практична конференція з міжнародною участю з клінічної фармакології на тему: «Досягнення та перспективи клінічної фармакології» (12-13 травня 2008 р.)
VІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю з клінічної фармакології, присвячена 90-річчю професора О. О. Столярчука на тему: «Клінічна та експериментальна фармакологія метаболічних коректорів, органопротекція, доказова медицина» (10-11 листопада 2010 р.)
VІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю на тему: «Клінічна фармакологія та фармакотерапія захворювань в світлі доказової медицини» (25-26 листопада 2013 р.)
VІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю на тему: «Досягнення клінічної фармакології та фармакотерапії на шляхах доказової медицини» (9-10 листопада 2015 р.)
IX Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю на тему: «Сучасні аспекти клінічної фармакології на тлі досягнень доказової медицини» (16-17 листопада 2017 р.)

X Всеукраїнська науково-практична конференція за участю міжнародних спеціалістів з клінічної фармакології: "Сучасна клінічна фармакологія в фармакотерапії та профілактиці захворювань з позицій доказової медицини" (7-8 листопада 2019 р.)

Клінічні фармакологи (проф. Вікторов О.П., проф. Яковлева О.О.) на конференції з клінічної фармакології. 1998р. м. Вінниця.

Учасники засідання опорної кафедри з клінічної фармакології. 21-22.03.2013р. м. Харків.

Засідання опорної кафедри з клінічної фармакології. 26.11.2013р. м. Вінниця.

Президія науково-практичної конференції з клінічної фармакології. 2015р. м.Вінниця.

Значний перелік дисциплін на кафедрі на п’яти факультетах охоплює основні розділи клінічної фармакології та клінічної фармації: «Клінічна фармація», «Клінічна фармакологія», «Клінічна біофармація», «Фармацевтична опіка», «Побічна дія ліків», «Клінічні випробовування ЛЗ», «Фармакотерапія», «Загальна фармакокінетика», «Фармакогенетика», елективні курси: «Клінічна косметологія», «Біологічно-активні добавки» тощо.

ПІСЛЯДИПЛОМНЕ НАВЧАННЯ проводиться і на післядипломному рівні: в інтернатурі медичного, фармацевтичного факультетів, цикли навчання для аспірантів, магістрантів, клінічних ординаторів.
Достатня увага приділялася на кафедрі навчанню інтернів – провізорів (відповідальна доцент Вознюк Л.А.) та клінічних провізорів (відповідальна – доцент Барало Р.П.), саме вони мали найбільшу кількість годин – 540, що дозволяло максимально, порівняно с лікарями, надати їм необхідну інформацію для контактів з пацієнтами в аптеці, забезпечити розуміння фармацевтичної опіки.
За нашими пропозиціями та за підтримкою деканатів і наукового відділу впроваджено навчальні цикли для аспірантів, з високими вимогами, заліком, тому що розуміння взаємодії ЛЗ, фармакокінетики, вікових аспектів терапії, супутньої патології – основи обраних тем дисертацій, наприклад, з фармакокінетики вони отримують методичні вказівки, створені на кафедрі, з відповідними питаннями для вирішення. Лекційні курси клінічним ординаторам мають більшу практичну спрямованість, з урахуванням профіля спеціальності, контроль знань теж проводиться на заліку.

Такий обсяг різних направлень та рівнів викладання клінічної фармакології сприяє професійному росту викладачів, серед них 12 доцентів, ще 2 кандидата мед. наук, щорічно навчаються до 5 аспірантів. Склад старших лаборантів кафедри включає випускників фармацевтичного та медичного факультетів (Блиндур К., Березовська І. О., Астаєва М.О., Попелнуха А.Г., Безпалько Д.В.)
Недостатня база навчальної літератури спонукала до видання ряду посібників з проблем клінічної фармакології: з тактики вибору антибіотиків, побічної дії лікарських засобів, фармакогенетики, фармакотерапії, окремих груп лікарських засобів, вони дозволені МОЗ та МОН України. Доповіді та лекції  професора Ольги Олександрівни з проблем клінічної фармакології (погодинне навантаження лекцій для студентів медичного, фармацевтичного факультетів та на післядипломному рівні досягає 200-250 годин на рік), завдяки образному мисленню, доступності, нової інформації, ілюстративності, залишають слід в пам’яті слухачів.
Завідувач кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології є членом спеціалізованих рад для захисту дисертацій: спеціалізована вчена рада Д 41.600.01 (14.03.05 – фармакологія), (14.01.28 – клінічна фармакологія), (14.03.04 – патологічна фізіологія ) Одеського національного медичного університету), а також членом апробаційної ради з хірургічних спеціальностей ВНМУ: хірургія, акушерство та гінекологія. Ознайомлення з науковими досягненнями інших кафедр України активно впроваджується в навчальний процес.
Професор Яковлева О.О. за плідну працю отримувала нагороди ректорату ВНМУ, грамоту МОЗ України, Подяку Кабінету Міністрів України та Вінницької обласної державної адміністрації.

 Міжнародні зв’язки

Співробітники кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології є членами різних іноземних організацій:
Яковлева О. О. – «Європейське респіраторне товариство» (Швейцарія)

Клекот О.О. – «Європейське респіраторне товариство» (Швейцарія)

Півторак К.В. – «Європейська асоціація по вивченню захворювань печінки» (Швейцарія), «Европейська асоціація кардіологів» (Франція).
Професор та доценти кафедри неодноразово приймали участь в міжнародних наукових форумах (Польща, Німеччина, Іспанія, тощо), з доповідями за результатами власних досліджень.

Лікувальна робота

Лікувальну роботу співробітники кафедри проводять на базах Університетської клініки ВНМУ ім М. І. Пирогова, ВОКЛ ім. М.І.Пирогова, МКЛ № 3,

ВМКЦ ЦР.

Кваліфікаційні категорії викладачів кафедри:
проф. Яковлева О. О. – терапія – вища
доц. Коновалова Н.В. – терапія – вища
доц. Клекот О.О. – терапія – друга
доц. Семененко І.Ф. – терапія – вища
доц. Барало Р. П. – ревматологія – перша
– терапія – вища
доц. Вознюк Л. А. – терапія – вища
– кардіологія – вища
проф. Півторак К. В. – терапія – вища
доц. Стопінчук О. В. – кардіологія – вища
доц. Семененко С. І. – терапія – перша
доц. Жамба А. О. – терапія – перша
доц. Дорошкевич І. О. – ендокринологія – вища 

доц. Кириченко О. В. - спеціалізація з терапії, кардіології 

ас. Щербенюк Н. В. - терапія - вища 

ас. Вітрук Т. К. – терапія – перша 

ас. Крикус О. Ю. – терапія – перша 

ас. Кобірніченко А. В. – терапія – вища 
ас. Маслоїд Т.М. – терапія – вища

 
Студентська Наука

Співробітники кафедр, молоді науковці щорічно приймають участь в засіданнях наукового гуртка на кафедрі та в міжнародних конференціях молоді у ВНМУ. Щорічно на кафедрі проводиться Олімпіада з клінічної фармакології, а кращі переможці приймають участь во Всеукраїнських олімпіадах (Київ) та отримують призові місця.  

Штат кафедри

Новини

Наукова діяльність

Нині напрямком наукових досліджень кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології ВНМУ є вивчення ролі генетичних (ферменти біотрансформації) та середовищних факторів, коректорів гомеостазу. В наукових розробках кафедри акцент ставиться на ефективності метаболічних коректорів при захворюваннях внутрішніх органів. Вперше в Україні був доведений зв'язок активності ферменту детоксикації N-ацетилтрансферази в популяційних процесах із станом здоров'я молоді та, що більш важливо, з'ясована її роль в індивідуальній реакції хворих на стандартну фармакотерапію при бронхіальній астмі, цукровому діабеті, ішемічній хворобі серця, роль у ризику токсичності лікарських засобів. На кафедрі вивчається ефективність лікарських засобів вітчизняного виробництва («Кораргін», «Тіотриазолін», «HAES-LX» та інші). Більшість наукових розробок кафедри присвячено протективній дії лікарських засобів на серцево-судинну, легеневу системи, нирки, печінку, головний мозок.

Під керівництвом Ольги Олександрівни захищено 18 кандидатських дисертацій, 9 – магістерських робіт, продовжують виконання докторських та кандидатських дисертацій (9 осіб) молоді науковці кафедри.

Захищені кандидатські дисертації:

Солєйко Олена Віталіївна – «Особливості діагностики та прогнозування серцевої недостатності при дилатаційній кардіоміопатії: Клініко-математичне моделювання» (1996 р.)

Федорченко Олег Володимирович – «Морфогенез аміодаронового фіброзуючого альвеоліту» (1997 р.)

Барало Раїса Петрівна – «Контроль перебігу та лікування бронхіальної астми із застосуванням кривої «потік-об’єм» і бодіплетизмографії» (2000 р.)

Косован Анжеліка Іванівна – «Роль фенотипів біотрансформації в механізмах взаємодії лікарських засобів у хворих на бронхіальну астму» (2001 р.)

Гаврилова Олена Володимирівна – «Підвищення ефективності та безпечності фармакотерапії кордароном ішемічної хвороби серця, ускладненої частими рецидивами миготливої аритмії, за допомогою метопрололу» (2001 р.)

Вільцанюк Ірина Олександрівна – «Нові підходи до діагностики та антимікробного лікування пептичних виразок і хронічних гастритів» (2003 р.)

Марченко Карина Геннадіївна – «Підвищення фармакотерапевтичної ефективності ловастатину при гіперліпідеміях у хворих з ІХС за допомогою текома і три-ві плюс» (керівник – професор Сєркова В.К.) (2005 р.)

Стопінчук Олександр Васильович – «Підвищення фармакотерапевтичної ефективності метопрололу при ішемічній хворобі серця шляхом його сумісного застосування з тіотриазоліном або з мебікаром» (2006 р.)

Семененко Святослав Ігорович – «Лікувальна ефективність та безпека застосування флуоксетину у хворих на ішемічну хворобу серця, коморбідну з соматогенними депресіями» (2007 р.)

Дорошкевич Інна Олександрівна – «Ефективність тіотриазоліну та ловастатину при ішемічній хворобі серця в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу на тлі базової терапії глімепіридом в залежності від фенотипів N-ацетилтрансферази 2» (2008 р.)

Савченко Наталія Петрівна – «Доцільність використання триметазидину або тіотриазоліну для підвищення терапевтичної ефективності метопрололу при ішемічній хворобі серця на фоні гіпертонічної хвороби серця» (2008 р.)

Півторак Катерина Володимирівна – «Анемія у хворих з запальними захворюваннями кишечника: взаємозв’язок з важкістю захворювання, диференційна діагностика та лікування» (керівник – професор Станіславчук М. А.) (2009 р.)

Вознюк Лариса Анатоліївна – «Імуннозапальні реакції, напруженість антихламідійного імунітету та їх взаємозв’язок з показниками ліпідного спектру крові при ішемічній хворобі крові» (керівник – професор Сєркова В. К.) (2010 р.)

Жамба Алла Олегівна – «Метаболічна корекція кардонатом або мілдронатом ушкоджень кардіореспіраторної системи при бронхіальній астмі з урахуванням фенотипу N-ацетилтрансферази 2» (2011 р.)

Дмитрієв Дмитро Валерійович – «Клініко-фармакологічна взаємодія пропофолу та анальгетиків з модифікаторами мікросомальних монооксигеназ» (2011 р.)

Клекот Олександра Олексіївна – «Гіпотензивний ефект препарату Кораргін при комплексній фармакотерапії легеневої артеріальної гіпертензії у хворих на системний червоний вовчак» (2012 р.)

Новосад Алла Володимирівна – «Вплив мелатоніну на ритми сну та артеріального тиску в комплексній фармакотерапії гіпертонічної хвороби»

(2012 р.)

Кириченко Ольга Володимирівна – «Вальсартан та вітаміни В-групи в фармакотерапії гіпертонічної хвороби» (2014 р.)

Щербенюк Наталія Василівна – «Аналіз фармакоепідеміології антибактеріальної хіміотерапії захворювань дихальних шляхів протягом 5 років» (2015 р.)

Семененко Оксана Миколаївна – «Вплив HAES-LX-5% на процеси енергетичного метаболізму і вільнорадикального окислення в нирках в ранній період опікової хвороби» (2016 р.)

Очеретнюк Анна Олександрівна – «Експериментальне обґрунтування корекції колоїдно-гіперосмолярним розчином HAES-LX-5% функціонального стану легень в умовах опікового шоку» (2016 р.)

Ільченко Анастасія Борисівна – «Ефективність кларитроміцина в комплексній фармакотерапії госпітальної пневмонії на тлі важкої черепно-мозкової травми» (2018 р.)

Захищена докторська дисертація:

Півторак Катерина Володимирівна - "Діагностика, прогнозування та фармакологічна корекція ендотеліальної дисфункції при неалкогольній жировій хворобі печінки (клініко-експериментальне дослідження)"(2021 р.)

На кафедрі клінічної фармації та клінічної фармакології виконується науково-дослідна робота:

«Ефективність та безпека хіміотерапевтичних засобів і метаболічних коректорів в умовах коморбідної патології»0119U000069, 2018 - 2023рр.

Діяльність студентського наукового гуртка

З моменту створення курсу клінічної фармакології у 1992 році на кафедрі працює студентський науковий гурток. Кожного року в межах підсумкових засідань СНТ університету кафедра проводила окреме секційне засідання з клінічної фармакології. Емблема нашого гуртка символізує — Єднання медицини і фармації, Єднання людського організму і ліків. Нам важливо вміти розв’язувати це рівняння – навчитись давати відповідь на запитання – що буде в результаті цієї взаємодії І навчитись раціонально використовувати цей результат! 

План роботи студентського наукового гуртка і напрямки його наукових досліджень розробляються відповідно до науково-дослідної тематики кафедри.  Заняття в гуртку включає індивідуальну роботу кожного гуртківця під керівництвом викладача кафедри і колективні засідання, що проводяться один раз на місяць.

Староста студентського наукового гуртка кафедри клінічної фарації та клінічної фармакології у 2020-2021 н.р. – студент фармацевтичного факультету, V курсу Яровий Н.О. Всі члени гуртка виступали на засіданнях студентського наукового гуртка на кафедрі клінічної фармації та клінічної фармакології з доповідями відповідно до своєї теми.

Напрямки роботи гуртка:

• Проведення наукових досліджень з питань клінічної фармакології
• Виступи на засіданнях гуртка з результатами досліджень
• Виступи з реферативними доповідями
• Розгляд складних клінічних випадків

Тематичний план засідань СНТ на 2020-2021 н.р.

1. Ураження ЦНС при захворюванні COVID-19. 

2. Клінічна фармакологія нових оральних антикоагулянтів (НОАК), переваги та недоліки.

3. Клінічна фармакологія ЛЗ для етіопатогенетичної терапії застуди (грипу, COVID – 19). Вакцинація при застуді.  

4. Сучасний стан застосування уроантисептиків при захворюваннях сечовидільної системи.

5. Засоби, що впливають на гемостаз при лікуванні COVID-19.

6. Токсичні ефекти нових цукрознижуючих засобів: можливі шляхи попередження. 

7. Використання антигістамінних лікарських засобів у сучасній медицині.

Тематичний план засідань СНТ на 2023-2024 н.р.

1. Особливості використання лікарських засобів в ревматології –

відповідальна за проведення – доцент Лариса ВОЗНЮК

дата проведення – вересень 2023 р.

2. Релівріо – новий препарат в лікуванні БАС (бічного аміотрофічного

склерозу) –

відповідальна за проведення – асистент Наталія ЩЕРБЕНЮК,

дата проведення – жовтень 2023 р.

3. Сучасні погляди на лікування патологій за допомогою ферментних

лікарських засобів –

відповідальна за проведення – професор Катерина ПІВТОРАК,

дата проведення – листопад 2023 р.

4. Нові напрямки гіполіпідемічної терапії –

відповідальна за проведення – професор Ольга ЯКОВЛЕВА,

дата проведення – лютий 2024 р.

5. Ноотропні лікарські засоби в практиці лікаря –

відповідальна за проведення – асистент Оксана КРИКУС,

дата проведення – березень 2024 р.

6. Особливості застосування лікарських засобів у вагітних –

відповідальна за проведення – доцент Алла ЖАМБА,

дата проведення – квітень 2024 р.

7. Вплив захворювань шлунково-кишкового тракту на біодоступність

лікарських засобів –

відповідальна за проведення – доцент Ніна КОНОВАЛОВА,

дата проведення – травень 2024 р.

Робота засідань студентського гуртка

Кращі студенти доповідали про результати наукових досліджень на XVІІ науково-практичній конференції студентів і молодих вчених з міжнародною участю «Перший крок в науку» у ВНМУ ім. М.І. Пирогова у 2020-2021 н.р.

У секції «Клінічна фармакологія» серед студентів призові місця отримали:

перше місце - Швая Марія Олексіївна (5 курс, медичний факультет №1, 6а гр) та Петренко Анастасія Олександрівна (5 курс, медичний факультет №2, 96б гр), 

друге місце - Царук Лілія Сергіївна, Дияк Артур Вадимович (6 курс, медичний факультет №1, 46а гр) та Пономарчук Катерина Миколаївна, Гонтар Дарина Сергіївна (4 курс , медичний факультет №1, 9а гр), 

третє місце - Кохан Богдан Ігорович, Плющик Надія Віталіївна (інтерни 1 року) та Данилевич Марина Вікторівна, Балян Анна Алексанівна (4 курс, медичний факультет №1, 17б гр) 

Студентами – гуртківцями опубліковано 12 наукових робіт в матеріалах цієї конференції.

Робочі будні - вирішення проблемних питань молоддю

Щорічно на кафедрі проводиться Олімпіада з клінічної фармакології, а кращі переможці приймають участь у Всеукраїнських олімпіадах (м. Київ) та отримують призові місця. 

І тур олімпіади з клінічної фармакології був проведений 3 березня 2020 року. Приймало участь 25 студентів, відповідальною особою була доц. Півторак К.В. Переможцями І туру стали студенти -  

1 місце – Смага Тетяна Сергіївна, 5 курс, 28а група

2 місце – Лозова Ірина Андріївна, 5 курс, 18б група

2 місце – Габорець Ярослава Вячеславівна, 5 курс, 11а група

2 місце – Череп Денис Володимирович, 5 курс, 1а група

2 місце – Гришина Анна Олексіївна, 5 курс, 18б група

3 місце – Корж Ірина Борисівна, 5 курс, 25б група

3 місце – Камінська Катерина Олександрівна, 4 курс (фарм факультет), 54 група

Участь у заходах України

Декілька раз студенти приймали участь в студентських наукових форумах України (2017, 2018, 2019 та 2020 роки).

22-23 квітня 2020 року на базі кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця була проведена у дистанційному режимі ІV Універсіада з клінічної фармакології.

В Універсіаді взяли участь 90 студентів із 6 закладів вищої освіти України (Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Дніпропетровської медичної академії, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Національного фармацевтичного університету, Харківського національного медичного університету, Української медичної стоматологічної академії).

В рамках Універсіади проведено олімпіаду та науково-практичну конференцію студентів та молодих вчених.

З привітанням до студентів звернулись завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, професор Хайтович М.В., зав. кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології ВНМУ ім. М.І. Пирогова, професорка  Яковлева О.О., завідувач кафедри фармакотерапії Національного фармацевтичного університету професор Кіреєв І.В.

Олімпіада передбачала індивідуальні конкурсні письмові завдання з клінічної фармакокінетики, клінічної фармакодинаміки, взаємодії лікарських засобів, небажаних побічних реакцій на лікарські засоби, персоналізованої фармакотерапії серцево-судинних захворювань, захворювань дихальної системи, шлунково-кишкового тракту, раціональної антибіотикотерапії.

За результатами І туру олімпіади (тест 40 тестових завдань за 20 хвилин) було відібрано 16 кращих студентів, які були допущені до ІІ туру.

За результатами ІІ туру (розв’язання 3-х ситуаційних задач протягом 20 хвилин) визначено 12 переможців ОЛІМПІАДИ: Біляєва А.О. (НМУ), Щегімбаєва С.В. (НМУ), Голубєв В.Л. (ДМА), Смага Т.С. (ВНМУ), Жадько Ю.В. (НФаУ), Клипич Н.Р. (НМУ), Молчанова А.В. (ХНМУ), Габорець Я.В. (ВНМУ), Башаров П.С. (НМУ), Власов І.С. (ДМА), Чикамбуд Вінні Анжела (НМУ), Синявська В.В. (УМСА).

Науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні питання клінічної фармакології, клінічної фармації та фармакотерапії» проходила у відеорежимі платформи Skype. Було представлено, заслухано та обговорено 13 доповідей. В онлайн-конференції взяла участь максимальна кількість слухачів, що дозволяла платформа – 50. Відзначено високий рівень підготовки  доповідей  та  презентацій  за  своєю  актуальністю, новизною, практичним значенням, рівнем презентування і володінням матеріалу доповідачів.

Журі під головуванням завідувача кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ ім. О.О. Богомольця, професора Хайтовича М.В. визначило кращі доповіді:

в категорії «Клінічна фармакологія» «Взаємозв'язок розвитку деменції та гіпертонічної хвороби» (Стецун О.О., Юрій О.В., ВНМУ).

Колектив кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології висловлює щиру подяку всім командам медичного та фармацевтичного факультетів за високі знання та досягнення у вивченні клінічної фармакології!

Талановита молодь - це наше майбутне!

Література, що видана кафедрою

Контакти