Студенту
Master
Аспіранту
Слухачу
Силабус
Вибіркові курси
Кваліфікаційні роботи
Clinical ordinator
Історія кафедри
Кафедра епідеміології
Історія розвитку епідеміологічної наукової школи Подільського регіону загалом та Вінниччини зокрема, відображає ключові етапи боротьби з різноманітними захворюваннями та створення системи охорони здоров'я, щостала однією з найефективніших в Україні.
Перші кроки епідеміології
Перші згадки про інфекційні спалахи на Поділлі датуються ще середньовіччям. Через стратегічне розташування та активні торгові шляхи, територія сучасної Вінниччини часто зазнавала впливу різних епідемій, зокрема чуми, тифу, віспи. Відомо, що навіть у той час серед місцевих лікарів існували методи ізоляції хворих та профілактичних заходів для зменшення поширення інфекцій.
XIX століття: науковий підхід до епідемій
У XIX столітті науковий підхід до вивчення інфекційних хвороб та їх поширення набув більшого значення. Лікарі почали впроваджувати практики гігієни, дезінфекції та карантину. Особливо помітним був внесок медиків під час епідемій холери, які охоплювали територію України в XIX столітті. Саме в цей час з’являються перші медичні спільноти, що займалися не лише лікуванням, але й вивченням причин поширення інфекцій.
Роль Данила Кириловича Заболотного
Данило Кирилович Заболотний – видатний український епідеміолог, мікробіолог та інфекціоніст, чия діяльність стала основою для розвитку епідеміології не тільки в Україні, а й в усьому світі. Його наукові відкриття та практична діяльність змінили підхід до профілактики й боротьби з інфекційними захворюваннями, а також заклали підвалини для створення вітчизняної школи епідеміології.
Дослідження чуми та інших небезпечних інфекцій
Заболотний присвятив значну частину свого життя вивченню чуми, холери та сифілісу. Завдяки своїм експедиціям до Індії, Маньчжурії, Монголії та інших регіонів, він зібрав унікальні дані про поширення та патогенез інфекцій, які тоді спричиняли масштабні епідемії. Його праця над вивченням шляхів передачі чуми дозволила зрозуміти важливість профілактичних заходів і розробити нові підходи до боротьби з цією смертельною хворобою.
Заснування кафедри мікробіології та епідеміології
Після повернення до України Заболотний активно сприяв розвитку науки. У 1928 році він став засновником Інституту мікробіології та епідеміології в Києві, який згодом було названо його іменем. Цей заклад став центром наукових досліджень та підготовки спеціалістів в області інфекційних захворювань. Завдяки цьому підходу багато українських епідеміологів здобули якісну, фундаментальну освіту, а інститут став науковим центром, де розроблялися методи профілактики та лікування багатьох інфекційних хвороб.
Вплив на розвиток епідеміології на Вінниччині
Заболотний народився в селі Чоботарка (нині Заболотне) на Вінниччині. Це не лише його батьківщина, а й місце, де він активно впроваджував свої наукові знання на практиці. Данило Кирилович приділяв особливу увагу профілактиці інфекцій у сільських районах, де епідемії поширювались швидко через недостатнє медичне забезпечення. Заболотний організовував кампанії з гігієни, а також розробив та популяризував профілактичні методи, що згодом вплинули на підвищення рівня охорони здоров’я у Вінницькому регіоні.
Спадщина та вклад у сучасну епідеміологію
На превеликий жаль, маловідомим є той факт, що ще в далекому та буремному 1921 році, Данило Кирилович Заболотний був одним з ініціаторів створення в м. Вінниця вищого медичного навчального закладу, який він пропонував назвати на честь Т.Г. Шевченка та відстоював ідею, щоб навчання там здійснювалось виключно українською мовою. Наукові та практичні досягнення Заболотного продовжують впливати на розвиток медицини й сьогодні. Його праці й досвід стали основою для навчальних програм у медичних університетах України, включаючи Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова. Крім того, іменем Заболотного названо село на Вінниччині, а також Інститут мікробіології і вірусології НАН України. Завдяки Заболотному епідеміологія в Україні перетворилася на наукову дисципліну з високим рівнем досліджень і підготовки спеціалістів. Його підходи до контролю інфекцій залишаються актуальними, особливо в умовах сучасних глобальних викликів.
Початок XX століття: формування епідеміологічних структур
На початку XX століття із заснуванням Української Народної Республіки та пізніше – совєтської влади – відбулася активізація розвитку охорони здоров'я та епідеміології. У 1921 році було створено першу санітарно-епідеміологічну службу в Україні, яка займалася моніторингом та контролем за інфекційними хворобами. Вінниччина, як один із великих регіонів, де часто відбувалися спалахи інфекцій, зокрема тифу та малярії, стала важливим центром для розвитку епідеміології та санітарних заходів. Медичні заклади того часу почали більш активно займатися профілактикою захворювань, а епідеміологи вивчали особливості поширення інфекцій у місцевих умовах.
Повоєнний період: інституціоналізація епідеміології
Після Другої світової війни Вінниця стала одним із центрів медичної освіти завдяки відкриттю медичного інституту (нині Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова). Це сприяло подальшому розвитку епідеміології як науки і практики. У період активної індустріалізації та урбанізації регіону зросла потреба у створенні системи моніторингу та профілактики інфекційних хвороб. У цей час санітарно-епідеміологічні станції починають діяти у кожному районі, що дозволило контролювати спалахи різних інфекцій.
Незалежна Україна та сучасний етап
З моменту здобуття незалежності України у 1991 році епідеміологія на Вінниччині зазнала змін. Медичні заклади регіону почали інтегрувати нові підходи до контролю інфекцій та співпрацювати з міжнародними організаціями, такими як ВООЗ та Червоний Хрест. У наші дні у Вінниці активно функціонує кафедра епідеміології Вінницького національного медичного університету, яка здійснює науково-дослідну та освітню діяльність, а також розробляє стратегії профілактики і боротьби з новими викликами, включаючи COVID-19 та інші інфекційні загрози.
Епідеміологія в ВНМУ ім. М.І. Пирогова
З урахуванням, нерозривного зв’язку епідеміології з інфекційними захворюваннями та визначального значення саме цієї групи в загальній структурі тогочасної захворюваності та смертності в 1935 році був створений доцентський курс інфекційних хвороб при кафедрі факультетської терапії, а в 1938 році заснована самостійна кафедра інфекційних хвороб, яку очолив лікар-інфекціоніст В.В. Масалов.
В період з 1945 по 2004 роки кафедру очолювали:
Е.Ф. Гробман 1945-1949 рр.
Ф.Ф. Юрчак 1949-1963 рр.
Я.П. Латенко 1963-1983 рр.
В 1983 році кафедра інфекційних хвороб була розділена на дві кафедри – інфекційних хвороб №1 з курсом дитячих інфекцій – зав. кафедрою Я.П.Латенко, та інфекційних хвороб №2 з курсом тропічних інфекцій – зав.кафедрою Д.Ф. Кириченко, а через 5 років знову проведено об’єднання двох кафедр в одну, яку з 1988р. по 2004р. очолював Д.Ф. Кириченко.
З 2004 року кафедру інфекційних хвороб з курсом епідеміології очолювала Л.В.Мороз.
В 2023 році, усвідомлюючи сучасні виклики часу, а саме – зростання потреби в підготовці фахівців з галузі громадського здоров’я та все більше зростаючу роль саме неінфекційних захворювань у порівнянні з інфекційними у загальній структурі захворюваності та смертності, вченою радою ВНМУ ім. М.І. Пирогова було прийнято рішення про створення самостійної кафедри епідеміології, як окремої структури.
Кафедру, з дня її створення і до сьогодні, очолює Д.В. Палій.
Наразі викладацький колектив кафедри є справжнім сплавом молодості та досвіду і включає – завідуючу учбовою частиною, О.О. Войналович, доцентів О.Ф. Шкондіна та О.А. Гайдук, а також асистентів Т.В. Вжецон, та Т.В. Шмигельська.
Також поєднували роботу на кафедрі з лікувальною роботою провідні клініцисти м. Вінниці – директор КНП ВОР «Клінічний центр інфекційних хвороб» - І. А. Матковський, а в подальшому директор Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб, та медичний директор КНП ВОР «Клінічний центр інфекційних хвороб» - Г. О. Мохній. З моменту створення, який припав на розпал Російсько-Української війни, на кафедрі працював видатний український військовий, начальник 740 регіонального санітарно-епідеміологічного управління, головний санітарний лікар регіону, полковник медичної служби – М. Ю. Олим.
Починали свій професійний шлях на кафедрі епідеміології перспективні та амбітні молоді лікарі та вчені – В.В. Матвєєв., Н.М Бондарчук та О.В. Клопотун, Р.В. Латюк.
Штат кафедри
Палій Дмитро Володимирович
Завідувач кафедри, доцент, к.мед.н.
Войналович Олена Олександрівна
Завуч кафедри
Шкондіна Олена Феліксівна
доцент, кандидат медичних наук
Гайдук Олена Анатоліївна
доцент, кандидат медичних наук
Вжецон Таїсія Василівна
Асистент кафедри
Шмигельська Тетяна Віталіївна
викладач
Клопотун Олег Володимирович
лаборант
Латюк Руслан Володимирович
лаборант
Бондарчук Назар Миколайович
Роки роботи на кафедрі: 2024 - 2025
лаборант
Матвєєв Владислав Володимирович
Роки роботи на кафедрі: 2023 - 2024
Лаборант
Олим Микола Юрійович
Роки роботи на кафедрі: 2023 - 2024
Асистент кафедри, к.мед.н, полковник медичної служби
Мохній Галина Олександрівна
Роки роботи на кафедрі: 2023 - 2024
Асистент кафедри
Матковський Ігор Анатолійович
Роки роботи на кафедрі: 2023 - 2024
Асистент кафедри
Новини
Перескладання диференційного заліку з дисципліни «Епідеміологія та принципи доказової медицини» буде проходити у вівторок (3 травня) з 11:00 до 15:00 на кафедрі Епідеміології (вул.Каштанова, 5 – КНП ВОР «Клінічний центр інфекційних хвороб»).
Для перескладання потрібно мати із собою студентський квиток.
Після успішного старту на базі кафедри епідеміології ВНМУ ім. М.І. Пирогова, проєкт «Операція Вакцинація» вийшов на новий рівень – студенти 5 курсу медичного факультету поділилися знаннями вже зі школярами!
Навчальні заняття відбулися у Комунальному закладі «Вінницький ліцей №4 імені Д.І. Менделєєва». Студентки Дєдова Юлія Олегівна, Жирна Ірина Сергіївна та Маліновська Анастасія Віталіївна провели інтерактивні уроки, під час яких розповідали учням про важливість вакцинації, механізми імунного захисту та роль кожного у формуванні колективного імунітету.
Такий формат дозволив не лише закріпити знання студентів, а й донести важливі медичні істини до молодшого покоління – у зрозумілій, цікавій і доступній формі.
Щиро дякуємо Бюро ВООЗ в Україні за всебічну підтримку ініціативи, а також координаторам проєкту – пані Ользі Бондаренко та пану Євгену Гречусі – за їхню експертність, натхнення та активну участь у кожному етапі реалізації!
Окрема подяка адміністрації ліцею за відкритість до співпраці, а нашим студентам – за високий рівень підготовки, щирість і відданість справі громадського здоров’я.
Разом ми формуємо нове покоління обізнаних громадян та майбутніх медиків, для яких імунопрофілактика – не лише знання, а й місія.
Попереду – ще більше заходів, зустрічей та корисних ініціатив у межах проєкту! Разом – до здорової нації!
На кафедрі епідеміології Вінницького національного медичного університету імені М.І. відбулася студентська наукова конференція, на якій майбутні медики презентували результати власних досліджень із найактуальніших питань громадського здоров’я.
Учасники конференції підготували сильні, сміливі й соціально важливі дослідження — про інфекції, здоров’я військових, штучний інтелект у медицині, шкідливі звички молоді й навіть рівень поінформованості про ВІЛ та рак шийки матки.
Переможцями конференції стали:
І місце: «Рівень обізнаності підлітків про інфекції, що передаються статевим шляхом, ризики та методи їх профілактики»
Доповідачі: Леся Шуринок, Анастасія Андреєва (2-а група, 5 курс)
Науковий керівник: к.мед.н., доцент Олена Анатоліївна Гайдук
Дослідження проінформованості школярів щодо ІПСШ та важливість профілактики.
ІІ місце: «Оцінка стану здоров’я серед військовослужбовців Збройних сил України хірургічного профілю»
Доповідачі: Ярослава Руденко, Руслан Латюк (4-а група, 5 курс)
Науковий керівник: к.мед.н., доцент Олена Феліксівна Шкондіна
Аналіз фізичного стану та епідеміологічних ризиків у військових після хірургічних втручань.
ІІІ місце: «Обізнаність вінничан про рак шийки матки»
Доповідач: Наталія Белінська (1-б група, 5 курс)
Науковий керівник: асистент Таїсія Василівна Вжецон
Опитування щодо рівня поінформованості мешканців Вінниці про захворювання, його профілактику і вакцинацію.
Також відзначилися:
«Опитування учнівської молоді, які навчаються в Україні, стосовно паління та вживання подібних речовин»
Доповідачі: Мирослав Богатиренко, Ярослав Магдалюк (2-а група, 5 курс)
Науковий керівник: к.мед.н., доцент Дмитро Володимирович Палій
Аналіз поширеності шкідливих звичок серед школярів та факторів впливу.
«Використання штучного інтелекту у прогнозуванні та моніторингу інфекційних захворювань на прикладі COVID-19»
Доповідач: Олена Собчук (3-а група, 5 курс)
Науковий керівник: к.мед.н., доцент Олена Анатоліївна Гайдук
Огляд алгоритмів штучного інтелекту, які допомагають у відстеженні поширення хвороб.
«Дослідження стану здоров’я онкологічних хворих серед пацієнтів ПРОЦ»
Доповідачі: Денис Корабльов (2-а група, 5 курс), Руслана Хилюк (1-б група, 5 курс)
Науковий керівник: к.мед.н., доцент Олена Анатоліївна Гайдук
Аналіз епідеміологічного стану та соціальних аспектів життя онкопацієнтів.
«Ставлення вінничан до паління»
Доповідачі: Єлизавета Гончарова (1-а група, 5 курс), Марина Хотян (4-а група, 5 курс)
Науковий керівник: к.мед.н., доцент Олена Феліксівна Шкондіна
Соціологічне дослідження щодо поширення куріння серед населення та їхнього ставлення до цієї звички.
«Епідеміологія ВІЛ-інфекції на території Вінницької області»
Доповідачі: Анастасія Цвєклова, Вікторія Муругова (11-а група, 5 курс)
Науковий керівник: асистент Олена Олександівна Войналович
Аналіз статистичних даних та факторів поширення ВІЛ у регіоні.
Усі призери конференції були відзначені подарунками за зайняті І, ІІ та ІІІ місця. Також кожен учасник отримав подарунок за участь у заході — як знак вдячності за свою роботу, науковий інтерес і активну позицію. Це стало приємним завершенням насиченого і натхненного дня.
Конференція підтвердила високий рівень підготовки студентів, їхнє прагнення досліджувати складні проблеми та бути корисними суспільству вже сьогодні. Вітаємо всіх учасників і дякуємо науковим керівникам за підтримку молодих дослідників!
Кафедра епідеміології ВНМУ ім. М. І. Пирогова з великим ентузіазмом розпочинає співпрацю з Бюро ВООЗ в Україні в межах проєкту "Операція Вакцинація".
Перший етап передбачав навчальні заняття для студентів 5-го курсу медичного факультету, які вже відбулися на кафедрі. Учасники розглянули сучасні стратегії імунопрофілактики, основні виклики вакцинації та роль майбутніх лікарів у зміцненні колективного імунітету.
Особливу подяку висловлюємо координаторам проєкту – пані Ользі Бондаренко та пану Євгену Гречусі за їхню експертну підтримку та вагомий внесок у реалізацію ініціативи.
Цей проєкт є важливим кроком до підвищення рівня обізнаності майбутніх лікарів щодо вакцинації та формування нової генерації медичних фахівців, які усвідомлюють ключову роль імунопрофілактики у збереженні здоров’я нації.
Попереду – нові етапи та ще більше актуальних і важливих заходів.
Цікаві доповіді, важливі теми та активне обговорення!
27 березня в рамках засідання студентського наукового гуртка кафедри епідеміології ВНМУ ім. М. І. Пирогова відбувся крутий обмін знаннями та результатами досліджень! Студенти підготували 4 інформативні та корисні доповіді, які стосуються здоров’я військових, профілактики небезпечних захворювань та шкідливих звичок.
Коротко про теми доповідей:
- Оцінка стану здоров’я серед військовослужбовців Збройних сил України хірургічного профілю.
Доповідачі: Р. В. Латюк, Я. О. Руденко (4-а група, 5 курс).
Здоров’я захисників напряму впливає на їхню боєздатність. Студенти проаналізували основні ризики та виклики, з якими стикаються військовослужбовці хірургічного профілю.
- Обізнаність вінничан про рак шийки матки.
Доповідач: Наталія Белінська (1-б група, 5 курс)
Якщо запитати пересічного мешканця Вінниці про рак шийки матки, чи зможе він відповісти, що це за хвороба і як її попередити? Результати дослідження показали, наскільки люди поінформовані і що з цим робити.
- Обізнаність студентів і викладачів ВНМУ щодо вірусного гепатиту В.
Доповідачі: Гейдарова Ельвіра Гафярівна, Полякова Ганна Андріївна (2-б група, 5 курс)
Чи знаєте ви як передається гепатит В? Чи вакциновані ви? Як захистити себе? Відповіді на ці питання розібрали в ході обговорення.
- Опитування учнівської молоді , які навчаються в Україні стосовно паління.
Доповідачі: Богатиренко Мирослав Андрійович, Магдалюк Ярослав Мирославович (2-а група, 5 курс)
Опитування серед студентів виявило тенденції щодо поширення тютюнопаління та вживання нікотинових виробів. Як мотивувати себе кинути шкідливі звички?
Зустріч пройшла у форматі живого обговорення, учасники засідання активно ставили питання та ділилися власними думками. Уже плануються нові цікаві теми, тому не пропустіть наступне засідання гуртка.
13 грудня в актовій залі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова відбулася зустріч із третім Президентом України, Віктором Андрійовичем Ющенком. Цей захід організований з метою обговорення актуальних питань державотворення, економічного розвитку та наукових досягнень у сфері медицини.
Участь у зустрічі взяли викладачі університету, зокрема представники кафедри епідеміології. Всі присутні високо оцінили можливість поспілкуватися з Віктором Андрійовичем, який, окрім своєї політичної діяльності, є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.
Зустріч пройшла у теплій атмосфері та залишила позитивні враження серед студентів і викладачів університету. Віктор Андрійович поділився своїм досвідом державного управління, розповів про важливість наукових досягнень для розвитку країни та закликав молодь до активної участі у житті суспільства.