Наукова діяльність

В перші повоєнні роки кафедра була розміщена на базі єдиного в той час неврологічного відділення на 40 ліжок, що входило до складу обласної психіатричної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка. В 50-60 роках клінічна база кафедри значно розширилась. Неврологічне відділення для дорослих збільшилось до 60 ліжок. В 1959 році було відкрите нейрохірургічне відділення на 50 ліжок, а через 3 роки вступило у дію дитяче неврологічне відділення на 50 ліжок.

Співробітники кафедри, на чолі з професором П.М. Альперовичем приділяли багато уваги розвитку практичної неврології. Щомісячні засідання товариства неврологів слугували підвищенню кваліфікації обласних та міських фахівців. Альперович П.М. та Файнгольд М.В. (завідувач неврологічного відділення обласної психіатричної лікарні ім. О.І.Ющенка) вважаються засновниками Вінницької неврологічної школи. Регулярно проводились планові виїзди співробітників кафедри в райони області, а також по напрямку невідкладної допомоги. Сьогодні ця робота продовжується у вигляді клінічних конференцій та майстер-класів.

В 1988 році на базі лікарні було відкрито відділення гострої судинної патології, а у 2005 – відділення реабілітації судинної патології, які також використовуються для навчання студентів.

Доценти Демчук А.І., Пшук Я.І. в 1989-1991 роках працювали в складі комплексних бригад по обстеженню дітей, що постраждали в наслідок аварії на ЧАЕС в Коростенському, Народичиському, Лугінському районах Житомирської області.

У 1999 році клінічна база кафедри поширилась і на неврологічне відділення МКЛ №1. Розширилась і лабораторна база кафедри. Поряд з клінічною лабораторією з 1959 року функціонує електрофізіологічна лабораторія, в якій виконуються такі дослідження як електроенцефалографія, електроміографія, ехоенцефалографія, реоенцефалографія, пульсометрія, комп’ютеризоване дослідження функції ходи за допомогою системи GAITRite. При нейрохірургічному відділенні є рентгенкабінет, обладнаний сучасною апаратурою. У 1993 році відкрито кабінет комп’ютерної томографії, а у 2007році – кабінет спіральної комп’ютерної томографії. Через кілька років з'явилась МРТ-діагностика на базі підприємства «Нейромед». На кафедрі створено лабораторію комп’ютерної техніки, де встановлено комп’ютери, які використовуються в навчальному процесі та наукових дослідженнях.

Важливою частиною діяльності кафедри є лікувально-профілактична робота. В усіх базових клінічних відділеннях ця робота проводиться у відповідності до вимог “Положення про клінічну лікарню”. Поряд з цим професорсько-викладацький склад кафедри надає консультативну допомогу лікувальним установам міста та області.

Головним напрямком в діяльності кафедри є організація та проведення навчального процесу зі студентами. З цією метою створені всі необхідні навчально-методичні розробки для викладачів та студентів. Поряд з традиційним опитуванням застосовується тестовий контроль з можливим використанням ЕОМ.

Належна увага на кафедрі приділяється науково-дослідній роботі. В передвоєнний час співробітники кафедри займались вивченням симптомів ураження нервової системи при ішемії нижніх кінцівок (Бедер В.Л., Ліхтенштейн В.А.). Починаючи з 1947 року, коли кафедру очолив проф. Альперович П.М., науково-дослідна робота була спрямована на вивчення актуальних проблем того часу – інфекційних уражень нервової системи, нейроонкологічних захворювань. В подальші роки наукові інтереси співробітників кафедри були зосереджені на вивченні хвороб периферичної нервової системи, зокрема невритів лицевого нерву, а також хвороб з ураженням екстрапірамідної системи.

Вивчення нейроінфекції пов’язано в першу чергу з іменем Альперовича П.М. Працюючи на Далекому Сході проф. Альперович П.М. був серед перших дослідників японського енцефаліту, епідемічні спалахи якого з’явились в Приморському краї у 1938 році. На матеріалі цих досліджень від захистив докторську дисертацію, а в 1946 році видав монографію “Енцефаліт – Б”. Маючи великий досвід по вивченню нейроінфекції, проф. Альперович П.М. спрямував науково-дослідну роботу співробітників кафедри на вивчення інфекційних уражень нервової системи серед населення Подільського регіону України, зокрема сучасних форм епідемічного (летаргічного) енцефаліту Економо (Альперович П.М., Білик В.Д., Руда Б.Й.), ревматичних уражень нервової системи (Білик В.Д.), наслідків туберкульозного менінгіту (Альперович П.М., Віліхер М.М.), повільних нейроінфекцій – лейкоенцефаліту Ван-Богарта (Альперович П.М., Білик В.Д., В.І., Алімбек С.Х., Катранова К.В., Костовецький М.З.), множинного склерозу (Корнійчук А.Г., Желіба О.В., Смолко Н.М.). Поглиблене вивчення сучасних форм епідемічного (летаргічного) енцефаліту дало можливість виявити його клінічні форми, особливості гострого та хронічного перебігу хвороби, їх лікування. Кафедрою були видані методичні рекомендації “Діагностика та лікування сучасного епідемічного (летаргічного) енцефаліту”, Вінниця, 1975 р. (Альперович П.М., Білик В.Д, Руда Б.Й.). З ревматичних уражень нервової системи вивчалась найбільш поширена його форма – мала хорея. Вперше в нашій країні при цьому захворюванні була вивчена біоелектрична активність кори головного мозку (Сєрков П.М., Білик В.Д.). У 1958 році Біликом В.Д. була захищена кандидатська дисертація на тему: “Матеріали до патофізіології та лікування малої хореї”, в якій були описані патофізіологічні механізми основних симптомів хвороби, показана доцільність застосування в комплексному лікуванні хореї подовженого сну. В післявоєнні роки значного розповсюдження набув туберкульозний менінгіт. У зв’язку з цим виникла проблема наслідків цього захворювання у хворих, які тривалий час лікувались ендолюмбальним введенням стрептоміцину. Це питання було висвітлене у кандидатській дисертації Віліхера М.М. “Клініка та лікування холестеатом, спінальних лептопахіменінгітів і лептопахіменінгомієлітів, виникаючих як віддалені наслідки туберкульозного менінгіту”, 1966 р. Кафедра в числі перших у колишньому Радянському Союзі зайнялась вивченням однієї з форм повільних нейроінфекцій – лейкоенцефаліту Ван-Богарта. В статті Альперовича П.М., Білика В.Д., В.І., Алімбек С.Х., Катранової К.В., Костовецького М.З. “К клинике и патологической анатомии прогрессирующего лейкоэнцефалита Ван-Богарта”, надрукованій у збірнику наукових праць “Вопросы психиатрии и невропатологии”, Ленінград, 1966, детально описані клініка, патологічна анатомія, діагностика та перебіг цього важкого, смертельного захворювання. Кілька публікацій були присвячені клінічним проявам та патоморфологічним змінам, що спостерігаються при лейкоенцефаліті Шильдера (Альперович П.М., Алімбек С.Х. та ін.). З повільних нейроінфекцій співробітниками кафедри вивчались деякі питання множинного склерозу, який у Подільському регіоні України має значну поширеність. Проведені епідеміологічні дослідження та вивчення деяких біохімічних показників крові при множинному склерозі (Білик В.Д., Файнгольд М.В., Корнійчук А.Г., Желіба О.В., Бедрій І.І., Смолко Н.М.). Желібою О.В. захищена кандидатська дисертація на тему “Клініко-біохімічні співставлення у хворих з розсіяним склерозом (еластолітична активність та вміст церулоплазміну в сироватці крові)”, Москва, 1987 р. В цій роботі було показано, що у хворих розсіяним склерозом мають місце зміни еластолітичної активності та вмісту церулоплазміну у сироватці крові, які корелюють з активністю та важкістю патологічного процесу. Смолко Н.М. захищена кандидатська дисертація на тему: “Структурно-функційні порушення у хворих на множинний склероз”, Київ, 2001 р. В полі зору співробітників кафедри було також вивчення вірусних нейроінфекцій: полірадикулоневриту Гійєна-Барре (Черняк А.Й.), полінейропатій (Альперович П.М., Алімбек С.Х.).

З 2012 року співробітники кафедри приймають активну участь у роботі Обласного науково-практичного центру множинного (розсіяного) склерозу та споріднених демієлінізуючих захворювань. У 2012 році були захищені кандидатські дисертаційні роботи “Принципи клінічного ведення та організації диспансерного нагляду хворих на множинний склероз на регіональному рівні” Костюченко А.В. та «Динаміка розвитку неврологічного дефіциту, порушень функції ходьби та когнітивних функцій у хворих на множинний склероз» Гордійчук О.О. У 2016 році Малик С.Л. захистила кандидатську дисертацію за темою: “Особливості перебігу множинного склерозу у хворих Подільського регіону України з урахуванням рівня забезпеченості вітаміну D 3”.

Колектив кафедри плідно працював над вивченням пухлин головного мозку. Детально вивчалась клініка пухлин головного мозку різної локалізації: потиличних часток (Альперович П.М.), смугастого тіла (Кириченко І.А.), мозолистого тіла (Пшенична З.М.), шлуночків мозку (Білик В.Д.), вплив на перебіг пухлинного процесу екзогенних факторів (Альперович П.М., Файнгольд М.В.), питання диференційного діагнозу (Альперович П.М., Пішель Я.В., Файнгольд М.В., Бурля В.І., Ярославський Л.С., Трахтенберг Б.Ш., Ольхов В.М.). Ґрунтовне вивчення питань нейроонкології уможливило виконання ряду дисертаційних досліджень. Серед них докторська дисертація Пішеля Я.В. “Гліобластоми головного мозку”, Київ, 1970; кандидатські дисертації Файнгольда М.В., Трахтенберга Б.Ш. Колективом кафедри під редакцією проф. Альперовича П.М. був виданий тематичний збірник наукових праць “Первинні і метастатичні пухлини головного мозку”, Вінниця, 1961 р.

Значний внесок співробітники кафедри зробили у вивчення проблеми захворювань периферичної нервової системи, зокрема нейропатій лицьового нерву. З цієї тематики, під керівництвом проф. Альперовича П.М. було виконано 5 дисертаційних досліджень, в яких висвітлені питання епідеміології, патогенезу, клініки невритів лицьового нерву (Чечельницька-Медвідь О.А., 1959), контрактура мімічних м’язів, інервованих лицьовим нервом (Корнійчук А.Г., 1968), двосторонніх невритів лицьового нерву (Петрова Т.І., 1971), рецидивуючих невритів лицьового нерву (Старинець Г.О., 1974), невритів лицьового нерву в похилому та старечому віці (Пшук Я.І., 1980). Колективом кафедри видані методичні рекомендації “Лікування та профілактика невритів лицьового нерву і їх наслідків”, Вінниця, 1981.

В 1974 році у Вінницькому медичному інституті була створена проблемна лабораторія морфології та генетики розвитку. Одним із напрямків роботи цієї лабораторії було вивчення критеріїв адаптації організму під впливом радоново-вуглекислих вод курорту Хмільник (Вінницька область). Колектив кафедри прийняв участь у вивченні впливу радоново-вуглекислих вод на неврологічні прояви остеохондрозу хребта (Білик В.Д., Коган Б.Й., Корнійчук А.Г., Демчук А.І., Старинець Г.О., Бурля В.І., Пшук Я.І., Московко С.П., Петрова Т.І., Тельман Г.Й.). Заслуговує на увагу виконана Тельманом Г.Й. кандидатська дисертація на тему: “Конституційна характеристика та антигенний склад крові хворих поперековим остеохондрозом з неврологічними проявами”, Харків, 1989. Дисертант визначив конституційні особливості організму, які можуть впливати на виникнення та перебіг неврологічних проявів остеохондрозу.

У 2010-х роках традиція вивчення розладів периферичної нервової системи була продовжена дослідженнями хронічного больового синдрому спини і у 2016 році Перова В.П. захистила кандидатську дисертацію за темою: «Функціональні порушення при загостреннях хронічного поперекового больового синдрому та конституційні предиктори його формування».

Згадане вище вивчення сучасних форм епідемічного (летаргічного) енцефаліту, малої хореї, лейкоенцефаліту визначило ще один напрямок у наукових дослідженнях кафедри – вивчення патології екстрапірамідної системи. Цій темі була присвячена докторська дисертація Білика В.Д. “Питання клініки, патофізіології, та лікування екстрапірамідних гіперкінезів”, Львів, 1972 р. Патології екстрапірамідної системи присвячені також кандидатські дисертації Московко С.П. “Клінічні особливості та фактори формування синдрому паркінсонізму у хворих церебральною судинною патологією”, Харків, 1988, та громадянина Сірії Муавада Іссама “Спастична кривошия”, Москва, 1993, громадянина Тунісу Джамлі Фатхі «Повторні порушення мозкового кровообігу», Харків, 2002. По матеріалам дисертації Московко С.П. були видані методичні рекомендації “Диференціальна діагностика та терапія тремору при судинній патології головного мозку”, Вінниця, 1988 р. Доц. Корнійчук А.Г. видав методичні рекомендації “Лицеві дискінезії зрілого віку (класифікація, епідеміологія, клініка, лікування)”, Вінниця, 1993 р. Московко С.П. у 2006 році захищена докторська дисертація «Клініко-епідеміологічна характеристика хвороби Паркінсона та синдрому паркінсонізму в Подільському регіоні України». Характеристики розладів ходи при неврологічних захворюваннях були висвітлені Московко Г.С. у ході виконання кандидатської дисертації за темою: «Вікові та нозологічні особливості неврологічних розладів ходи», яка була успішно захищена у 2008 р.

Співробітниками кафедри також приділялась увага проблемі епілепсії дітей та підлітків. Желібою Л.М. була захищена кандидатська дисертація на тему: “Вітамінне забезпечення хворих епілепсією дитячого та юнацького віку при лікуванні їх антиконвульсантами”, Київ, 2002 р. У 1998 р. Була видана пам’ятка для хворих на епілепсію та їх близьких “Якщо у Вас епілепсія”, Вінниця, 1998р., Курляндчиков О.В., Желіба Л.М.

            Співробітники кафедри приймають активну участь у міжнародних дослідницьких проектах, присвячених проблемам лікування гострого порушення мозкового кровообігу та його профілактики, хвороби Паркінсона, епілепсії та розсіяного склерозу. Загалом більше 70 досліджень за 20 років.

Як підсумок – за роки існування кафедри її співробітники надрукували в журналах та збірниках більше 400 наукових праць, видано 6 збірників наукових праць, 5 методичних рекомендацій. У 1984 році на базі кафедри та ВОПНЛ був проведений VII з'їзд неврологів та психіатрів України. Виконано та захищено 3 докторських та 26 кандидатських дисертацій.

Подальші перспективи своєї роботи колектив кафедри вбачає у поглибленому вивченні структури неврологічної захворюваності серед населення області, поглибленні методичного рівня лікувальної та науково-дослідної роботи. Поряд з цим, головним завданням залишається удосконалення навчально-методичної роботи, підготовка лікарів загальної практики з необхідним рівнем неврологічних знань та практичних навичок.

Література, що видана кафедрою

Перелік підручників і посібників, виданих співробітниками кафедри нервових хвороб у 2022-2023 навчальному році

1. С.П. Московко «Ходьба людини» монографія, укр., 302с.

2. Д.Г. Смолко «Гіперактивний сечовий міхур у жінок» навчальний посібник, укр., 368 с.