Студенту

Інтерну

Master

Аспіранту

Література. Аспірантура. Нервові хвороби.
Література. Аспірантура. Нервові хвороби.
Методичні вказівки Аспірантура. Нервові хвороби
Методичні вказівки Аспірантура. Нервові хвороби
Методичні вказівки навчальної дисципліни з підготовки доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти Робоча програма - аспірантура Нервові хвороби 2020-2021
Робоча програма - аспірантура Нервові хвороби 2020-2021
Робоча програма навчальної дисципліни з підготовки доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти
Робоча програма навчальної дисципліни з підготовки доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти
Силабус. PhD. Нервові хвороби
Силабус. PhD. Нервові хвороби
Список рекомендованої літератури для аспірантів спеціалізація «Нервові хвороби».docx Тематичні плани для аспірантів 2020-2021
Тематичні плани для аспірантів 2020-2021
Тематичний план практичних занять для аспірантів спеціалізація «Нервові хвороби».docx Тематичний план практичних занять та самостійної роботи для аспірантів спеціалізація «Нервові хвороби».pdf

Силабус

Вибіркові курси

Clinical ordinator

Історія кафедри

Кафедра нервових хвороб у Вінницькому медичному інституті була створена в 1935 році на базі психо-неврологічної лікарні ім. акад. О.І.Ющенка. Першим завідуючим кафедрою був професор Бедер В.Л., представник київської школи неврологів. 

проф. Бедер В.А.

В період Великої Вітчизняної війни, під час окупації, діяльність кафедри була припинена. Після звільнення міста кафедра відновила роботу. В 1946 році після смерті проф. Бедера В.Л. кафедрою тимчасово завідував лікар Поліщук В.Б. В 1947 році завідуючим кафедрою був обраний учень академіка Грінштейна А.М. доктор медичних наук Альперович П.М.

У повоєнні роки асистентами кафедри працювали Барабаш О.П., Забара А.І., Мамичев Р.Я., Поліщук В.Б.

 

Барабаш О.П.

 

Забара А.І.

 

Мамичев Р.Я.

 

 

В наступні роки асистентський склад кафедри змінився: на іншу роботу перейшли Р.Я. Мамичев та В.Б. Поліщук. В 1951 році раптово помер Забара А.І. На посаду асистентів були зараховані Білик В.Д. (1951 р.) та Пішель Я.В. (1954 р.). В подальші роки на кафедрі також працювали асистент Пшенична З.М. (1959-1966 рр.) і доцент курсу нейрохірургії Копяківський Ю.І. (1963-1965).

 

Копяківський Ю.І.

 

В 60-70 роки, у зв’язку із збільшенням набору студентів, відкриттям педіатричного факультету та факультету удосконалення лікарів, на кафедру прийшли нові викладачі: після закінчення клінічної ординатури та аспірантури – Демчук А.І. (1966 р.), Корнійчук А.Г. (1966 р.), Петрова Т.І. (1967-2013 рр.), Старинець Г.О. (1975 р.), практичні лікарі – Пшук Я.І. (1971-2014 рр.), Бурля В.І (1973-1996 рр.), Московко С.П. (1979 р.). В 1967 році наказом по міністерству охорони здоров’я України доц. Пішель Я.В. був призначений директором Харківського науково-дослідного інституту неврології та психіатрії ім. Протопопова.

Білик В.Д., Демчук А.І.

 

Московко, Петрова, Бурля

 

Ольхов, Корнейчук, Старинець, Желіба

 

Пшук Я.І.

 

Кириченко, Коваль, Бородій, Танасійчук

 

В 1962-1963 роках при кафедрі були створені нові доцентські курси – з дитячої неврології (доц. Пішель Я.В.) та нейрохірургії  (доц. Копяківський Ю.І.). Курс нейрохірургії протягом 1973-1994 рр. очолював доцент Бурля В.І. З 1968 по 1989 роки на кафедрі читався курс лекцій з медичної генетики. У 1979 році на кафедрі був створений доцентський курс з неврології та рефлексотерапії, який очолив доц. Корнійчук А.Г., викладачами стали доц. Старинець Г.О. та Коваль О.П. З 1986 по 1990 роки на базі цього курсу існувала кафедра неврології з рефлексотерапією факультету удосконалення лікарів (ФУЛ). Завідуючим кафедрою по курсу був обраний доц. Корнійчук А.Г., викладачами кафедри стали доц. Старинець Г.О., доц. Желіба О.В., к.м.н. Кириченко В.Д., Коваль О.П., Бородій О.М.

Кафедра 2006

 

 

14.01.2016 р. Наказом №3 кафедра Нервових хвороб з курсом нейрохірургії була розділена на кафедру Нервових хвороб та Кафедру неврології та нейрохірургії ФПО.

         Кафедру нервових хвороб очолює д.мед.н., проф. Московко С.П. У її складі працюють 10 викладачів на постійній основі та 4 зовнішніх сумісників. Основний склад кафедри нервових хвороб представляють: завідувач кафедри д.мед.н., проф. Московко С.П., зав. учбовою частиною кафедри к.мед.н., доц. Желіба Л.М., профорг кафедри, к.мед.н, доц. Смолко Н.М., відповідальний за лікувальну роботу кафедри к.мед.н., доц. Смолко Д.Г., к.мед.н., доц. Демчук А.І., к.мед.н., доц. Гордійчук О.О., к.мед.н., доц. Малик С.Л., к.мед.н., асистент Перова В.П., асистент Смотрицька Т.В., асистент Лета І.І. Допоміжний склад кафедри нервових хвороб представлений старшим лаборантом Андрієвська М.І. і лаборантом Поліщук Т.В.

За сумісництвом на кафедрі нервових хвороб працюють лікарі неврологічних відділень комунального некомерційного підприємства «Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. О.І.Ющенка Вінницької обласної Ради» к.мед.н., доц. Костюченко А.В., к.мед.н., доц. Височанський О.В., к.мед.н., асистент Ольхова І.В., асистент Фікс Д.О.

Кафедру неврології та нейрохірургії ФПО очолює к.мед.н., доцент Московко Г.С. У її складі працюють 5 викладачів на постійній основі та 4 зовнішніх сумісників. Основний склад кафедри неврології та нейрохірургії ФПО представляють: доц. Старинець Георгій Олескійович, доцент Старинець Наталя Георгіївна, доцент Свістільнік Руслан Вікторович та асистент Майструк Дмитро Сергійович. За сумісництвом на кафедрі неврології та нейрохірургії ФПО працюють лікарі нейрохірургічного  відділення № 20 Комунального некомерційного підприємства «Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. О.І.Ющенка Вінницької обласної Ради» к.мед.н., доц. Ольхов Валерій Михайлович та  к.мед.н., асистент Горбатюк Костянтин Івнович, та лікарі Вінницької обласної клінічної дитячої лікарні к.мед.н., доцент Волощук Сергій Якович, к.мед.н., асистент Шведський Віталій Васильович.

 

Керівництво кафедрою нервових хвороб

 

Першим завідуючим кафедрою був професор Бедер В.Л., представник київської школи неврологів. В період Великої Вітчизняної війни, під час окупації, діяльність кафедри була припинена. Після звільнення міста кафедра відновила роботу. В 1946 році після смерті проф. Бедера В.Л. кафедрою тимчасово завідував лікар Поліщук В.Б. В 1947 році завідуючим кафедрою був обраний учень академіка Грінштейна А.М. доктор медичних наук Альперович П.М.

 

Альперовіч П.М.Альперовіч П.М.

 

Альперович Павло Маркович народився 08.05.1908 у м. Ві́льна, Віленська губернія Північно-Західного краю Російської імперії, тепер Вільнюс, Литва. Невролог, доктор медичних наук (з 1944), проф. (з 1949). Закінчив Харківський психоневрологічний інститут у 1933 р. У 1934 р. був зарахований аспірантом, а з 1935 р. асистентом Української психоневрологічної академії. З 1937 р., перебуваючи на військовій службі на Далекому Сході, виконував обов’язки начальника неврологічного відділення шпиталю, старшого інспектора польового евакуаційного пункту і, нарешті, головного невропатолога 1-ї Окремої Червонопрапорної армії. Як учасник Другої світової війни був відзначений державними нагородами СРСР. У цей час він також активно займався викладацькою та науковою діяльністю. Особливості контингенту хворих, епідемія японського енцефаліту на Далекому Сході зумовили тему наукових пошуків. Інфекційні хвороби нервової системи стали провідними у сфері його наукових інтересів. Сезонні енцефаліти склали базу наукових праць дослідника і принесли перше визнання серед фахівців галузі. Отримані наукові дані лягли в основу докторської дисертації. У 1946 р. вийшла в світ монографія «Енцефаліт Б», у якій ґрунтовно висвітлені проблеми патоморфології та клінічної картини японського енцефаліту. З 1947 по1977 рр. являвся завідувачем кафедри нервових хвороб, а у 1978–88 рр. – науковим консультантом кафедри Вінницького медичного інституту ім. М.І. Пирогова. У цей період активно займався науковою роботою, основними напрямками якої були летаргічний енцефаліт, лейкоенцефаліти, ревматичні ураження та туберкульоз нервової системи. Крім того велика увага приділялася ураженням периферичної нервової системи, зокрема ураженням лицевого нерву, а також первинним та метастатичним пухлинам головного мозку. Всі роботи базувалися не лише на клінічних даних, але й ґрунтовному патологоанатомічному дослідженні. З 1949 р. був очільником наукової секції невропатологів та психіатрів Єдиного наукового медичного товариства Вінницької області, яке у подальшому переросло у товариство невропатологів та психіатрів Вінницької області. Особливу увагу приділяв просвітницькій діяльності, перетворюючи клінічні обходи пацієнтів на лекції для лікарів. Також активно сприяв залученню практичних неврологів до наукової діяльності. В червні 1995 року на 87 році життя проф. Альперович Павло Маркович помер, залишивши після себе значну наукову спадщину та добру пам’ять, як талановитий клініцист-невролог.

В 1977 році завідуючим кафедрою по сумісництву був обраний професор Білик В.Д., який з 1971 по 1974 рік працював проректором, а з 1974 по 1988 рік ректором інституту.

 

Білик В.Д.Білик В.Д.

 


Білик Василь Данилович народився 14 січня 1923 року в селі Вапнярка Томашпільського району Вінницької області у сім’ї робітника-залізничника. У 1940 році закінчив Вапнярську середню залізничну школу №62. У тому ж році вступив до Київського медичного інституту ім. Богомольця, де закінчив перший курс. З початку війни у липні 1941 року призваний до лав Червоної Армії. У лютому 1942 року закінчив Тюменське піхотне училище, отримав звання „лейтенант” і був направлений для проходження військової служби у 2 Тюменське піхотне училище на посаду командира взводу курсантів. У 1944 році йому було присвоєно військове звання „старший лейтенант”. Після закінчення війни у травні 1946 року звільнений в запас. З вересня 1946 року продовжив навчання з 2 курсу у Вінницькому медичному інституті, який закінчив з відзнакою у 1950 році. Після закінчення інституту навчався в клінічній ординатурі при кафедрі нервових хвороб (1950-51 рр.), у подальшому на цій же кафедрі працював асистентом (1951-1967 рр.), доцентом (1967-1973 рр.), професором (1973-1977 рр.), завідувачем кафедри (1977-2005 рр.), з лютого 2005 р. – професор кафедри. У 1971-1974 роках був проректором з навчальної роботи, у 1974-1988 роках – ректором Вінницького медичного інституту. У ці ж роки очолював Раду ректорів Вінницького вузівського центру, до якого входили вищі навчальні заклади Вінницької, Хмельницької та Житомирської областей.

Основні напрямки наукової роботи: нейроінфекційні захворювання, хвороби екстрапірамідної системи, клінічна епідеміологія нервових хвороб.

З 1988 по 2005 роки Василь Данилович Білик повністю присвятив себе роботі на кафедрі, в клініці нервових хвороб. Лауреат державної премії України (1983), академік Міжнародної академії інтегративної антропології (1992), Заслужений працівник вищої школи України (1979), Почесний громадянин міста Вінниці (1998). 12 лютого 2006 року, після важкої хвороби В.Д.Білик помер. Багато людей, фахівців не тільки у галузі неврології мають за честь вважати себе учнями Василя Даниловича Білика.

У 2005 році кафедру очолив д.м.н. доц. Московко С.П.

 

 


Московко Сергій Петрович закінчив Вінницький державний медичний інститут ім. М.І. Пирогова (зараз Вінницький національний медичний університет ім М.І. Пирогова) у 1977р. з відзнакою. Працював ординатором неврологічного відділення Вінницької обласної психоневрологічної лікарні (1978-1979). З 1979 по 1995 рр. працював асистентом кафедри нервових хвороб, а з 1995 по 2004 на посаді доцента кафедри. У 1988 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Клінічні особливості та фактори формування синдрому паркінсонізму у хворих церебральною судинною патологією”, а у 2006 р. – докторську дисертацію на тему ”Клініко-епідеміологічна характеристика хвороби Паркінсона і синдрому паркінсонізму в Подільському регіоні України”. На основі матеріалів кандидатської дисертації були створені методичні рекомендації “Диференціальна діагностика та терапія тремору при судинній патології головного мозку”, Вінниця, 1988 р. У 2011 році Московко С.П. присвоєно звання професора, а в 2012 р. присвоєно завання заслуженого лікаря Украини. Є співавтором національного підручника «Неврологія», який видавався української та англійською мовами. Попри великий науковий та викладацький стаж, проф. Московко С.П. ніколи не залишав клінічну практику, є консультантом відділень ВОКПНЛ ім. О.І. Ющенка, міської клінічної лікарні №1 та лікарні швидкої медичної допомоги. Є членом науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів України, Членом правління Української асоціації по боротьбі з інсультом, Член правління Української асоціації хвороби паркінсона та споріднених захворювань, Член правління ESO, EAN, MDS. У 2015 році Україна приєдналася до європейських проектів ESO-EAST (European Stroke Organisation – Європейська організація боротьби з інсультом; Enhancing and Accelerating Stroke Treatment – Оптимізація та прискорення лікування інсульту), зокрема до ініціативи Angels. Для забезпечення роботи цього міжнародного проекту створено спільний комітет фахівців-експертів, а національним координатором ініціативи Angels в Україні був обраний Московко С.П.

 

Керівництво кафедрою неврології та нейрохірургії ФПО

         У 2016 році завідуючим кафедри неврології та нейрохірургії ФПО був призначений Московко Геннадій Сергійович.

 

 

Московко Геннадій Сергійович закінчив Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова у 2002 році. Кандидат медичних наук, доцент. У 2008 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Вікові та нозологічні особливості неврологічних розладів ходи». Активно приймає участь у міжнародних клінічних дослідженнях.

Штат кафедри

Московко Сергій Петрович


Професор, д.м.н


Закінчив Вінницький медичний інститут ім. М.І.Пирогова, 1977,
Спеціальність - лікарська справа
Кваліфікація – лікар
Вища атестаційна категорія з неврології
Професор кафедри нервових хвороб
Доктор медичних наук.
Докторська дисертація на тему ”Клініко-епідеміологічна характеристика хвороби Паркінсона і синдрому паркінсонізму в Подільському регіоні України”, 2006р., 14.01.15 – нервові хвороби.
Кандидатська дисертація на тему “Клінічні особливості та фактори формування синдрому паркінсонізму у хворих церебральною судинною патологією”, 1988 р., 14.01.15 – нервові хвороби, медичні науки.
Наукове керівництво:
1. Смотрицька Т.В. Кандидат медичних наук. Спеціальність: 14.01.15 - нервові хвороби. Назва кандитатської дисертації: «Гострий мозковий інсульт: варіабельність артеріального тиску в структурі інших предикторів перебігу та наслідків», Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», затвердження МОН 14.05.20 р.
2. Стаднік С.М. Доктор медичних наук. Спеціальність: 14.01.15 - нервові хвороби. Назва
докторської дисертації: «Когнітивні розлади у пацієнтів молодого та середнього віку з
порушенням серцевого ритму та провідності (механізми розвитку, підходи до превентивно-терапевтичної корекції)», Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Спеціалізована вчена рада Д 26.613.01, затвердження МОН 2020 р.
Офіційний опонент на захисті дисертаційного дослідження:
1. Оринчак Лідія Богданівна «Етіологічні фактори ризику виникнення розсіяного склерозу на Прикарпатті». 2017р.
2. Ткачук Наталія Павлівна и «Клініко-патогенетичні особливості синдрому неспокійних ніг у хворих з діабетичною полінейропатією, лікувальна тактика». .2019 р.
3. Цьома Євгенія Іванівна «Клініко-діагностичні критерії раннього виходу та віддалених наслідків нетравматичного субарахноїдального крововиливу». 2020 р.
Науковий керівник:
1. Андрієвська М.І. Спеціальність: 14.01.15 - нервові хвороби. Назва кандитатської дисертації: «Патогенетичні та епідеміологічні особливості перебігу множинного склерозу у пацієнтів з первинним коморбідним головним болем»
2. Бортюк Р.С. Спеціальність: 14.01.15 - нервові хвороби. Назва кандитатської дисертації: «Діагностика та прогностичне значення захворювання мілких судин мозку в гострому періоді мозкового інсульту».
3. Кириченко О.В. Спеціальність: 14.01.15 - нервові хвороби. Назва кандитатської дисертації: «Порівняння наслідків ішемічного інсульту в залежності від стандартів лікування в гострому періоді».
4. Співак Я.В. Спеціальність: 14.01.15 - нервові хвороби. Назва кандитатської дисертації: «Нейрофізіологічні особливості когнітивної дисфункції при розсіяному склерозі».
5. Мазяр В.В. Спеціальність: 14.01.15 - нервові хвороби. Назва кандитатської дисертації: «Клініко-нейропсихологічні особливості пацієнтів з гострим півкульним інсультом в гострому та середньовіддаленому періоді в залежності від характеру та латералізації ураженння».
6. Мазяр М.В. Спеціальність: 14.01.15 - нервові хвороби. Назва кандитатської дисертації: «Динаміка нейро-психологічних змін у пацієнтів, що перенесли гострий півкульний інсульт у віддаленому періоді під впливом комплексної реабілітації».
7. Гунас М.М. Спеціальність: 14.01.15 - нервові хвороби. Назва кандитатської дисертації:
«Особливості конституції тіла у осіб, що страждають на множинний склероз та їх вплив на перебіг хвороби».
Експерт МОЗ, НСЗУ, ДЄЦ.
Участь у міжнародних проектах у якості головного дослідника сайту.
Являється автором наукових статей друкованих в науково-фахових виданнях, в тому числі включених до переліку Web of Science, SCOPE. Співавтор навчально-методичних посібників, монографій. Співавтор навчально-методичних матеріалів щодо підготовки по темам до практичних занять з неврології для студентів IV курсу.
Регулярно проходить тренінги з підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів медичної освіти.
Наукове консультування : Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради», КЗ МКЛ №1, ЛШМД.
Участь у професійних об'єднаннях за спеціальністю:
1. Науково-практичне товариство неврологів, психіатрів і наркологів України.
2. Член правління Української асоціації по боротьбі з інсультом.
3. Член правління Української асоціації хвороби паркінсона та споріднених захворювань.
4. Член правління ESO, EAN, MDS.
5. Член асоціації Movement Disorders Society.
6. Член асоціації European Parkinson’s Disease Society.
7. Член асоціації Global College of Neuroprotection and Neuroregeneration.
8. Член асоціації Mirapexin Advisory Board for Central and Eastern Europe.
9. Член асоціації ESO/BI European Initiative ANGEL’S.
10.Член асоціації ESO-EAST Steering Committees.
11.Член асоціації European Academy of Neurology.
12. Член редакційної колегії журнала «Практична ангіологія».
13. Член редакційної колегії журнала «НейроNews».
14. Член редакційної колегії журнала «Український неврологічний журнал».
15. Член редакційної колегії журнала «Судинні захворювання головного мозку».
16. Член редакційної колегії журнала «Нейрон-ревю».
Досвід практичної роботи за спеціальністю 45 років.
e-mail: t000492@vnmu.edu.ua

Смолко Дмитро Геннадійович


Доцент, к.мед.н.

Закінчив Вінницький медичний інститут ім. М.І.Пирогова, 1993, спеціальність - педіатрія, кваліфікація – лікар-педіатр
Вища атестаційна категорія з неврології.
Кандидатська дисертація на тему: «Патоморфологічні зміни Substantia Nigra при тривалому застосуванні нейролептиків (експериментально-клінічне дослідження)», 2005р., 14.01.15 – нервові хвороби.
Участь у міжнародних проектах у якості головного дослідника сайту.
Являється автором наукових статей друкованих в науково-фахових виданнях, в тому числі включених до переліку Web of Science, SCOPE. Співавтор навчально- методичних посібників, монографій.
Співавтор навчально-методичних матеріалів щодо підготовки по темам до практичних занять з неврології для студентів IV курсу.
Регулярно проходить тренінги з підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів медичної освіти.
Наукове консультування : Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради»
Наукове консультування : Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради».
Проводить навчальні заняття із спеціальних дисциплін іноземною мовою в обсязі не менше 50 аудиторних годин на навчальний рік.
Участь у професійних об'єднаннях за спеціальністю:
1. Науково-практичне товариство неврологів, психіатрів і наркологів України.
2. Член Української асоціації неврологів.
Досвід практичної роботи за спеціальністю 30 років.
Відповідальний за лікувальну роботу кафедри.
e-mail: t000496@vnmu.edu.ua

Гордійчук Ольга Олександрівна


Доцент, к.мед.н.

Закінчила Вінницький медичний інститут ім. М.І. Пирогова в 2004 році.
Спеціальність - лікарська справа.
Кваліфікація - лікар.
Вища атестаційна категорія з неврології.
Кандидатська дисертація за темою: «Динаміка розвитку неврологічного дефіциту, порушень функції ходьби та когнітивних функцій у хворих на множинний склероз», 2012 р., 14.01.15 – нервові хвороби.
З 2005-2007 рр. проходила навчання в клінічній ординатурі при кафедрі нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
З 2007-2010 рр. проходила навчання в аспірантурі на кафедрі нервових хвороб ВНМУ ім.М.І. Пирогова.
З 2010 - 2018 рр. асистент кафедри нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
З 2018 р. доцент кафедри нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
З 2021 р. завідуюча учбовою частиною кафедри.
Являється автором наукових статей друкованих в науково-фахових виданнях, в тому числі включених до переліку Web of Science. Співавтор навчально-методичних матеріалів щодо підготовки по темам до практичних занять з неврології для студентів IV курсу.
Регулярно проходить тренінги з підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів медичної освіти.
Наукове консультування : Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради».
Участь у професійних об'єднаннях за спеціальністю:
1. Науково-практичне товариство неврологів, психіатрів і наркологів України
2. Членкиня Української асоціації неврологів
Досвід практичної роботи за спеціальністю 18 років.
t000485@vnmu.edu.ua

Малик Світлана Леонідівна


Доцент, к.мед.н.

Закінчила Вінницький медичний інститут ім. М.І. Пирогова в 2002році.
Спеціальність - педіатрія
Кваліфікація - лікар.
Спеціалізація – дитяча неврологія
Перша атестаційна категорія з дитячої неврології.
Кандидатська дисертація за темою: «Особливості перебігу множинного склерозу у хворих Подільського регіону України з урахуванням рівня забезпеченості вітаміну D3”», 2016 р.,14.01.15 – нервові хвороби.
З 2002р. по 2003р. проходила інтернатуру по спеціальності «дитяча неврологія» на базі клініки нервових хвороб ВОПНЛ ім. О. І. Ющенка, кафедра нервових хвороб з курсом нейрохірургії ВНМУ ім. Пирогова.
З 2003р. по 2006р. працювала дитячим лікарем-неврологом дитячого центру радіаційного захисту дитячого населення та відділенні патологія новонароджених ВОДКЛ З 2006 р. по 2013р. працювала асистентом на кафедрі медицини катастроф та БЖД ВНМУ ім. М. І. Пирогова.
З 2007 по 2012 рр. працювала зовнішнім сумісником дитячим лікарем-неврологом дитячого неврологічного відділення № 4.
В 2008 р. та 2013 р. навчалася на ПАЦ з дитячої неврології на базі Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Присвоєна перша категорія.
2013 – 2016 рр. навчалася в аспірантурі з відривом від виробництва за спеціальністю «неврологія» на базі клініки нервових хвороб ВОПНЛ ім. О. І. Ющенка (кафедра нервових хвороб з курсом нейрохірургії ВНМУ ім. Пирогова).
З 2014р. по сьогоднішній час викладаю у студентів та веду консультативну та лікувальну роботу на базі неврологічного відділення № 4 (дитяча неврологія) Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О. І. Ющенка.
В 2016 Захистила дисертацію на тему «Особливості перебігу множинного склерозу у хворих Подільського регіону України з урахуванням рівня забезпеченості вітаміну D3” за спеціальністю « Нервові хвороби» та здобула науковий ступінь кандидата медичних наук
В 2017 року проходила стажування в клініках країн Прибалтики
У 2018 р. підтверджена 1 категорія по дитячій неврології в ЦАК МОЗ України.
В 2019 присвоєнно звання – доцент
Відповідальна за студентський науковий гурток кафедри
Являється автором наукових статей друкованих в науково-фахових виданнях, в тому числі включених до переліку Web of Science. Співавтор навчально-методичних матеріалів щодо підготовки по темам до практичних занять з неврології для студентів IV курсу.
Регулярно проходить тренінги з підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів медичної освіти.
Наукове консультування : Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради».
Участь у професійних об'єднаннях за спеціальністю:
1. Членкиня Української асоціації дитячих неврологів
2. Досвід практичної роботи за спеціальністю 20 років.
t000491@vnmu.edu.ua

Маслій Віта Павлівна


Доцент, к.мед.н.

У 2009 році закінчила Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова за спеціальністю ”Лікувальна справа” та здобула кваліфікацію лікаря.
Пройшла курс інтернатури по неврології на базі Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. О.І.Ющенка з 01.08.09 по 31.01.11 р. та здобула звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «Неврологія».
У 2011 році, після закінчення магістратури, отримала диплом магістра медицини з нервових хвороб з відзнакою.
Після закінчення інтернатури працювала на посаді лікаря-невролога приймального відділення Ямпільської ЦРЛ.
З 2011 по 2014 рр., навчалась в очній аспірантурі при кафедрі нервових хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
В 2015 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Функціональні порушення при загостреннях хронічного больового синдрому та конституційні предиктори його формування».
У 2016 році отримала науковий ступінь кандидата медичних наук зі спеціальності нервові хвороби.
З 2016 року по теперішній час працює на посаді асистента кафедри нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова на базі неврологічного відділення №3 Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І.Ющенка.
З 2019 р. доцент кафедри нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
Являється автором наукових статей друкованих в науково-фахових виданнях, в тому числі включених до переліку Web of Science. Співавтор навчально-методичних матеріалів щодо підготовки по темам до практичних занять з неврології для студентів IV курсу.
Регулярно проходить тренінги з підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів медичної освіти.
Наукове консультування : Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради».
Досвід практичної роботи за спеціальністю 14 років.
t000494@vnmu.edu.ua

Височанський Олександр Вікторович


Доцент, к.мед.н.

В 1999 році закінчив Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова.
З 2001 по теперішній час працює лікарем інсультного відділення ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка.
З 2011 по 2015 навчався в аспірантурі НДЦ ВНМУ ім. Пирогова.
З 2013 по 2018 працював на посаді асистента, а з 2018 на посаді доцента кафедри нервових хвороб по сумісництву.
В 2016 році захистив дисертацію та отримав науковий ступінь-кандидат медичних наук.
В 2021 році було присвоєно вчене звання доцент.
В червні 2017 року проходив стажування в університетській клініці Кеплера М. Лінц, Австрія. В 2019 –трейнінг в університетській клініці Святої Анни м. Брно, Чеська республіка.
t000484@vnmu.edu.ua

Костюченко Андрiй Володимирович


Доцент, к.мед.н.

Зкінчив медичний факультет ВНМУ ім. М.І.Пирогова у 2001 р. З 2001 по 2002 – інтернатура за спеціальністю «Неврологія», а згодом – клінічна ординатура з 2006 по 2008 р.
У 2012р. захистив кандидатську дисертацію на тему: “Принципи клінічного ведення та організації диспансерного нагляду хворих на множинний склероз на регіональному рівні”.
Володіє сучасними методами діагностики та лікування хвороб центральної та периферичної нервової системи; постійно приймає участь у лікарських конференціях, в т. ч. за кордоном.
Автор «Малого українсько-польського та польсько-українського медичного словника», співавтор підручників для студентів медичних закладів 1, 2 рівня акредитації: «Клінічне медсетринство в педіатрії», «Клінічне медсетринство в інфекційних хворобах».
Автор 36 наукових праць.
t000489@vnmu.edu.ua

Смотрицька Тетяна Володимирівна


Асистент, к.мед.н.

Закінчила Вінницький медичний інститут ім. М.І. Пирогова в 2010 році.
Спеціальність - лікарська справа.
Кваліфікація - лікар.
Друга атестаційна категорія з неврології.
Кандидатська дисертація за темою: «Гострий мозковий інсульт: варіабельність артеріального тиску в структурі інших предикторів перебігу та наслідків», 2020 р., 14.01.15 – нервові хвороби.
З 2010-2012 рр. проходила навчання в інтернатурі та магістратурі при кафедрі нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
З 2013-2015 рр. проходила навчання в аспірантурі на кафедрі нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
З 2013 – теперішній час асистент кафедри нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
Являється автором наукових статей друкованих в науково-фахових виданнях, в тому числі включених до переліку Web of Science. Співавтор навчально-методичних матеріалів щодо підготовки по темам до практичних занять з неврології для студентів IV курсу.
Регулярно проходить тренінги з підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів медичної освіти.
Наукове консультування : Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради».
Участь у професійних об'єднаннях за спеціальністю:
1. Науково-практичне товариство неврологів, психіатрів і наркологів України
2. Членкиня Української асоціації неврологів
Досвід практичної роботи за спеціальністю 12 років.
t000498@vnmu.edu.ua

Бартюк Роман Сергійович


Асистент

Закінчив Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова у 2014 році. Спеціальність - лікувальна справа.
З 2014 по 2016 рр. проходив навчання в інтернатурі на базі кафедри нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова та ВОКПЛ ім. О.І. Ющенка
З 2014 по 2016 рр. проходив навчання у магістратурі на кафедрі нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова, де захистив магістерську роботу за темою: “Зміни церебральної ауторегуляції при різних типах первинного головного болю” та отримав диплом магістра з відзнакою
Після закінчення інтернатури з лютого 2016 р. до вересня 2016р. за направленням з університету працював на посаді районного невролога Оратівської центральної районної лікарні, після вступу до аспірантури переведений на навчання до ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
З 2016 по 2020 рр. навчання в аспірантурі на кафедрі нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова
Працює над дисертацією на здобуття ступеню доктора філософії за темою: “Діагностика та прогностичне значення захворювання мілких судин мозку в гострому періоді мозкового інсульту”
З жовтня 2016 року по грудень 2020 року працював неврологом у неврологічному відділення для хворих з порушенням мозкового кровообігу (інсультному) інтенсивної терапії № 22 Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка.
З вересня 2020 року - асистент кафедри нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова
Відвідав неврологічну школу вивчення болю у м. Бергамо, Італія у жовтні 2015 року.
Є автором наукових статей, друкованих в науково-фахових виданнях.
Співавтор навчально-методичних матеріалів щодо підготовки по темам до практичних занять з неврології для студентів IV курсу.
Регулярно проходить тренінги з підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів медичної освіти.
Наукове консультування: Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради».
Участь у професійних об'єднаннях за спеціальністю.
Член Європейської організації інсульту (ESO)
t001412@vnmu.edu.ua

Андрієвська Мар’яна Іванівна


Асистент

Закінчила Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова з відзнакою у 2018 році за спеціальністю “лікувальна справа”.
За рішенням Вченої ради ВНМУ була залишена на наукову роботу на кафедрі нервових хвороб.
Очолювала Раду студентського самоврядування ВНМУ з 2016 по 2018 роки, стипендіатка Президента України.
Закінчила інтернатуру за спеціальністю “Неврологія” у 2020 р. З вересня 2020 року - асистент кафедри нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
Здобувач ступеня доктора філософії поза аспірантурою з вересня 2020 року. Запланована тема кандидатської дисертації “Патогенетичні та епідеміологічні особливості перебігу множинного склерозу у пацієнтів з коморбідним первинним головним болем”.
З вересня 2020 року - асистент кафедри нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
Відвідала Школу молодих неврологів у м. Лунд, Швеція у лютому 2020 р.
Лікар-дослідник у наукових клінічних дослідженнях по множинному склерозу, міастенії, хворобі Паркінсона. Сертифікований рейтер за шкалами EDSS, UPDRS, C-SSRS та ін.
Є автором наукових статей, надрукованих в науково-фахових виданнях.
Член Європейської асоціації неврологів (EAN), Міжнародної асоціації рухових розладів (MDS), світової асоціації множинного склерозу (ECTRIMS).
Наукове консультування: Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради», медичний центр ТОВ “Медичний центр “Салютем”.
t001413@vnmu.edu.ua

Кириченко Олена Володимирівна


Асистент

Закінчила Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова в 2016 році.
Спеціальність - лікарська справа.
Кваліфікація - лікар.
В 2018-2022 рр. проходила навчання в аспірантурі на кафедрі нервових хвороб ВНМУ ім. М.І.Пирогова.
Працює над кандидатською дисертацією за темою : «Порівняння наслідків інсульту в залежності від стандартів лікування в гострому періоді»
2018р. – старший лаборант кафедри нервових хвороб.
З 2019 р. – асистент кафедри нервових хвороб.
Співавтор навчально-методичних матеріалів щодо підготовки по темам до практичних занять з неврології для студентів IV курсу.
Являється автором наукових статей, друкованих в науково-фахових виданнях.
Наукове консультування : Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради».
Участь у професійних об’єднаннях за спеціальністю :
1. Член Всесвітньої організації боротьби з інсультом ( WSO)
2. Член Українська асоціація боротьби з інсультом (УАБІ)
t001437@vnmu.edu.ua

Новини

Пам’яті Видатної Людини - Лікаря, Вченого, Учителя
13.01.2023

14 січня 2023 року виповнюється 100 років з дня народження Василя Даниловича Білика, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри нервових хвороб (1977 – 2005), Ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (1974 – 1988), Почесного Громадянина м. Вінниці.

         Цю Людину пам’ятають і будуть пам’ятати багато поколінь студентів, лікарів, яких він виховав, співробітників і колег, інтересами та проблемами яких він переймався з надзвичайною чуйністю та добротою, пацієнтів, яким він подарував здоров’я та надію.

         Людина непростої долі, на яку наклалися важкі та голодні передвоєнні часи, війна, повоєнні роки розрухи та відбудови, обрання складної омріяної професії лікаря і розвиток, вдосконалення своєї фахової майстерності та зростання у роботі науковця, вченого і, нарешті – непроста та відповідальна адміністративна місія керівництва та розбудови одного з найкращих вищих медичних закладів на теренах тодішнього Радянського Союзу.

         З усіх рис та талантів цієї багатогранної особистості (Василь Данилович чудово знав і любив мистецтво, збирав колекцію живопису – підтримував місцевих Подільських художників, сам доволі цікаво малював, любив музику та грав на скрипці, як аматор, писав проникливі вірші) у день славетного ювілею хотілося б згадати його шлях та творчість, як вченого, дослідника та новатора у методології наукового пошуку, у генеруванні ідей щодо невирішених питань неврології, розуміння фізіології та патології мозку та т.ін.

         Після закінчення з відзнакою Вінницького медичного інституту ім. М.І. Пирогова Василь Данилович Білик був прийнятий на роботу у якості асистента кафедри нервових хвороб, яку очолював професор Павло Маркович Альперович, видатний невролог, фахівець у галузі інфекційних уражень нервової системи (енцефалітів), засновник місцевої школи клінічної неврології, що високо визнавалась на теренах держави.

         Основним науковим інтересом Василя Даниловича стала одна з найбільш складних, малодосліджених та незрозумілих областей неврології – екстрапірамідна патологія, а саме – гіперкінези, насильні, мимовільні, нецілеспрямовані рухи. На той час ця різноманітна сукупність клінічних проявів патології головного мозку не мала ні чіткої, сталої класифікації, навіть узгоджених діагностичних описань клінічних феноменів, ні патофізіологічного розуміння тих процесів та механізмів, що лежать в основі їх формування, презентації, вже не кажучи про уявлення щодо напрямків терапії. Слід зауважити, що на той час (60-ті роки минулого сторіччя) було вкрай мало відомостей про нейрохімію мозку, на яких зараз ґрунтуються сучасні моделі, що пояснюють (гіпотетично!), що відбувається у мозку чи в окремих його ділянках при формуванні тих чи інших гіперкінезів. Основою для уявлень тодішньої невропатології слугували топічні принципи організації функціонування нервової системи, анатомічні знання та деякі отримані результати нейрофізіологічних експериментів – фіксація біоелектричної активності мозку, нервів та мʼязів у спокої та при певних рухових завданнях.  

         Попри брак інформації, Василь Данилович взявся за непросту справу семіологічного описання різномїття гіперкінезів, їх класифікації та упорядкування, а ще намагався всіма доступними на той час методами проникнути у інтимні механізми їх формування.

         В його докторській дисертації (1971) викладено детальний аналіз клінічних проявів насильних рухів у 462 хворих(!), з описанням феноменології чистих, монотипових форм та складних, комбінованих насильних рухів, в яких важко розрізняти окремі складові. Його вдалі, чіткі формулювання для нас, його послідовників та учнів, що продовжують вивчати цю проблематику є взірцем майстерності спостереження, клінічного аналізу. В цій царині дотепер основою діагностики є зорове спостереження за феноменом, розкладання його на прості складові, які можуть підпадати під стандарти описання семіології. Як то кажуть – «як корабель назвеш – так він і попливе»: як назвеш симптом, так він і виведе тебе на синдром, а далі – і на нозологічну його приналежність…

         Але не тільки кришталізація феноменології цікавила дослідника. Кортіло встановити, що за цим криється – не тільки в сенсі нозології (Василь Данилович справедливо робив висновки, що більшість гіперкінезів можуть бути проявом різних за етіологією захворювань), а і у сенсі патофізіологічних механізмів, які формують у мозку такі патологічні стани. Він взяв все можливе з доступних на той час електрофізіологічних досліджень (електроенцефалографія та електроміогорафія), але додав цікавий та революційний аналіз кінематографічної реєстрації насильних рухів, промальовуючи кожний 16-й кадр, зафіксований на кіноплівці і розташовуючи його на часовій двокоординатній шкалі. Ця графіка наочно демонструвала окремі фази насильного руху і їх динаміку у часі, дозволяла проводити аналіз гіперкінезу так би мовити «по цеглинках» і за отриманими характеристиками точно встановлювати приналежність.

         Натомість, хотілося проникнути глибше у патофізіологічні механізми екстрапірамідної патології. Це була епоха перших сміливих експериментів на живому мозку, епоха вживлення електродів у глиб мозку. Василь Данилович у подробицях описує серію експериментів на тваринах (кішки), в яких він вивчав результати стимуляції та деструкції окремих структур головного мозку (бліда куля, лушпина, зоровий горб, його вентро-латеральне ядро, чорна субстанція, червоне та зубчасте ядра). Він отримував та фіксував окремі екстрапірамідні феномени (акінезію, дистонію, торзійні рухи, міоклонус і тремтіння), які були аналогічними тим, що спостерігались у хворих. І це дозволило висувати припущення щодо топічної організації принаймні окремих гіперкінезів у людини. Більше того, разом з нейрохірургом Володимиром Івановичем Бурльою він організував та провів близько 2 десятків вдалих стереотаксичних операцій на глибинних структурах мозку у своїх пацієнтів. І це у 60-х роках, коли цей напрямок тільки починав свій розвиток у світі!

         Василь Данилович висував власні ідеї, конструював разом з інженерами унікальні пристрої для дослідження, датчики для фіксації рухів та одним з перших застосував для аналізу кривих (тремтіння) електронно-обчислювальну техніку, що дозволило класифікувати процеси з точки зору математичного аналізу.

         Повертаючись у клінічну площину слід особливо відмітити описання кількох випадків енцефаліту Ван-Богарта, підтверджених посмертним гістологічним дослідженням. Ця дуже рідка патологія, яка була описана тільки в повоєнні часи у світі і до 60-х років не була описана у вітчизняній літературі, привернула увагу Василя Даниловича і він, разом зі своїм Вчителем, змогли не пропустити і діагностувати відповідні випадки!

         Взагалі ця праця є прикладом дуже копіткої роботи вченого-дослідника, яка за манерою викладення матеріалу, добросовістністю, глибиною та новаторством є взірцем для його учнів та послідовників. Вона по праву стоїть в ряду фундаментальних неврологічних досліджень свого часу і її значення залишається непересічним дотепер.

         Ще один аспект потребує уваги в контексті характеристики наукової діяльності Василя Даниловича Білика. Роки його ректорства не давали змоги приділяти достатньо уваги науковій творчості. Але він слідкував за всіма змінами, що відбувалися, тенденціями у світовій науці та практиці. Не маючи фізичної можливості для самостійних занять науковим пошуком він робив максимально для допомоги та розвитку молодих науковців, підтримував нові напрямки досліджень, сприяв розвитку міжнародного наукового співробітництва, що було вельми непросто у 70-х – 80-х роках.

         Однак одна з більш пізніх робіт заслуговує на особливу увагу. Справа в тому, що свідомі науковці у Радянському Союзі усвідомлювали всю глибину відставання від світової медицини та медичної наукової думки. Домінували заскорузлі теорії, згенеровані «генералами» від медицини і навіть нозологічна структура патології була дуже далекою від світових реалій. Довести правоту іншого погляду можна було не лише цитуванням поточної зарубіжної медичної літератури, але і своїми власними дослідженнями. Їх результати мали бути настільки переконливими, щоб їх не можна було заперечити чи ігнорувати.

         Це, зокрема, стосувалось і практики діагностики деменцій. У вітчизняній невропатології та психіатрії (тоді саме психіатри опікувались деменціями, хоча, насправді, це – суто неврологічна, органічна патологія мозку) домінувало уявлення, що оскільки деменція це переважно прерогатива похилого віку пацієнтів, а у всіх чи майже у всіх є ознаки склерозу (атеросклерозу) судин, то причина деменцій – судинна, дисгемічна, атеросклеротична. Близько 100% деменцій у пацієнтів, які лікувались у закладах на кшталт нашої психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка розцінювались, як судинні. В той же час у світі вже існувала інша тенденція діагностики, що недостатньо оформлена класифікаційно, але яка робила акцент на перевагу дегенеративних механізмів (хвороба Альцгеймера, фронто-темпоральна деменція, хвороба дифузних тілець Леві тощо). Розбіжність у підходах було колосальною. Було незрозуміло, чому структура діагностики наших хворих так відрізняється від популяцій інших, розвинених країн (тим більше, що тривалість життя вже тоді в них значно випереджала нашу!).

         Під керівництвом Василя Даниловича ми провели роботу, проаналізувавши 132 історії хвороб пацієнтів з деменцію (титульний діагноз – судинна), які лікувались та померли у стінах нашої лікарні. Але ми використали «золотий стандарт» діагностики – морфологічне та гістологічне дослідження мозку померлих, результати якого приходять через три місяці після розтину, коли історія хвороби вже здана до архіву і ніхто не цікавиться кінцевим результатом.

         Результати були вражаючими. Лише у 32,5% пацієнтів можна було, і то – з натяжкою, твердити про судинний процес ураження мозку, що корелював з розвитком деменції: мульти-інфарктний стан мозку, залишки перенесених великих інсультів. 9,8% склали випадки очевидної, морфологічно доведеної хвороби Альцгеймера. А от 56,3% випадків мали ознаки дифузної атрофії, очевидно – нейродегенеративного процесу, але ознак альцгеймеровської чи судинної патології достатнього рівня вони не мали. Ми не змогли адекватно тоді кваліфікувати цю групу (концепція фронто-темпоральної та інших дегенеративних підтипів деменції тоді в світі лише формулювалась, дискутувалась), але домінуюче положення дегенеративних типів слабоумства ми зафіксували доказово. На той час це була, можна сказати, революційна робота, яка б, при достойній увазі, могла б прискорити перехід вітчизняної практики до сучасних стандартів (опублікована у 1990 році у збірнику наукових праць «Неврология и Психиатрия», Київ, «Здоровʼя», Т. 19, С 102 – 104; прийнята до друку 27.04.1988).

         Ця робота демонструє не тільки вивірений методологічний підхід до досягнення чесного і доказового результату, але й неабияку сміливість висловлення нових думок та концепцій, які вступають у суперечку зі звичними уявленнями, практиками, світоглядом.

         Василь Данилович Білик був надзвичайно доброзичливою, чесною та справедливою Людиною. Все своє життя він віддав служінню людям, справі, яку любив, сімʼї, яку боготворив і учням, які на прикладі його особистості сформувались, маємо надію, як його вдячні нащадки.

         Світла памʼять, Учителю!

Білик В.Д.


Наукова діяльність

В перші повоєнні роки кафедра була розміщена на базі єдиного в той час неврологічного відділення на 40 ліжок, що входило до складу обласної психіатричної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка. В 50-60 роках клінічна база кафедри значно розширилась. Неврологічне відділення для дорослих збільшилось до 60 ліжок. В 1959 році було відкрите нейрохірургічне відділення на 50 ліжок, а через 3 роки вступило у дію дитяче неврологічне відділення на 50 ліжок.

Співробітники кафедри, на чолі з професором П.М. Альперовичем приділяли багато уваги розвитку практичної неврології. Щомісячні засідання товариства неврологів слугували підвищенню кваліфікації обласних та міських фахівців. Альперович П.М. та Файнгольд М.В. (завідувач неврологічного відділення обласної психіатричної лікарні ім. О.І.Ющенка) вважаються засновниками Вінницької неврологічної школи. Регулярно проводились планові виїзди співробітників кафедри в райони області, а також по напрямку невідкладної допомоги. Сьогодні ця робота продовжується у вигляді клінічних конференцій та майстер-класів.

В 1988 році на базі лікарні було відкрито відділення гострої судинної патології, а у 2005 – відділення реабілітації судинної патології, які також використовуються для навчання студентів.

Доценти Демчук А.І., Пшук Я.І. в 1989-1991 роках працювали в складі комплексних бригад по обстеженню дітей, що постраждали в наслідок аварії на ЧАЕС в Коростенському, Народичиському, Лугінському районах Житомирської області.

У 1999 році клінічна база кафедри поширилась і на неврологічне відділення МКЛ №1. Розширилась і лабораторна база кафедри. Поряд з клінічною лабораторією з 1959 року функціонує електрофізіологічна лабораторія, в якій виконуються такі дослідження як електроенцефалографія, електроміографія, ехоенцефалографія, реоенцефалографія, пульсометрія, комп’ютеризоване дослідження функції ходи за допомогою системи GAITRite. При нейрохірургічному відділенні є рентгенкабінет, обладнаний сучасною апаратурою. У 1993 році відкрито кабінет комп’ютерної томографії, а у 2007році – кабінет спіральної комп’ютерної томографії. Через кілька років з'явилась МРТ-діагностика на базі підприємства «Нейромед». На кафедрі створено лабораторію комп’ютерної техніки, де встановлено комп’ютери, які використовуються в навчальному процесі та наукових дослідженнях.

Важливою частиною діяльності кафедри є лікувально-профілактична робота. В усіх базових клінічних відділеннях ця робота проводиться у відповідності до вимог “Положення про клінічну лікарню”. Поряд з цим професорсько-викладацький склад кафедри надає консультативну допомогу лікувальним установам міста та області.

Головним напрямком в діяльності кафедри є організація та проведення навчального процесу зі студентами. З цією метою створені всі необхідні навчально-методичні розробки для викладачів та студентів. Поряд з традиційним опитуванням застосовується тестовий контроль з можливим використанням ЕОМ.

Належна увага на кафедрі приділяється науково-дослідній роботі. В передвоєнний час співробітники кафедри займались вивченням симптомів ураження нервової системи при ішемії нижніх кінцівок (Бедер В.Л., Ліхтенштейн В.А.). Починаючи з 1947 року, коли кафедру очолив проф. Альперович П.М., науково-дослідна робота була спрямована на вивчення актуальних проблем того часу – інфекційних уражень нервової системи, нейроонкологічних захворювань. В подальші роки наукові інтереси співробітників кафедри були зосереджені на вивченні хвороб периферичної нервової системи, зокрема невритів лицевого нерву, а також хвороб з ураженням екстрапірамідної системи.

Вивчення нейроінфекції пов’язано в першу чергу з іменем Альперовича П.М. Працюючи на Далекому Сході проф. Альперович П.М. був серед перших дослідників японського енцефаліту, епідемічні спалахи якого з’явились в Приморському краї у 1938 році. На матеріалі цих досліджень від захистив докторську дисертацію, а в 1946 році видав монографію “Енцефаліт – Б”. Маючи великий досвід по вивченню нейроінфекції, проф. Альперович П.М. спрямував науково-дослідну роботу співробітників кафедри на вивчення інфекційних уражень нервової системи серед населення Подільського регіону України, зокрема сучасних форм епідемічного (летаргічного) енцефаліту Економо (Альперович П.М., Білик В.Д., Руда Б.Й.), ревматичних уражень нервової системи (Білик В.Д.), наслідків туберкульозного менінгіту (Альперович П.М., Віліхер М.М.), повільних нейроінфекцій – лейкоенцефаліту Ван-Богарта (Альперович П.М., Білик В.Д., В.І., Алімбек С.Х., Катранова К.В., Костовецький М.З.), множинного склерозу (Корнійчук А.Г., Желіба О.В., Смолко Н.М.). Поглиблене вивчення сучасних форм епідемічного (летаргічного) енцефаліту дало можливість виявити його клінічні форми, особливості гострого та хронічного перебігу хвороби, їх лікування. Кафедрою були видані методичні рекомендації “Діагностика та лікування сучасного епідемічного (летаргічного) енцефаліту”, Вінниця, 1975 р. (Альперович П.М., Білик В.Д, Руда Б.Й.). З ревматичних уражень нервової системи вивчалась найбільш поширена його форма – мала хорея. Вперше в нашій країні при цьому захворюванні була вивчена біоелектрична активність кори головного мозку (Сєрков П.М., Білик В.Д.). У 1958 році Біликом В.Д. була захищена кандидатська дисертація на тему: “Матеріали до патофізіології та лікування малої хореї”, в якій були описані патофізіологічні механізми основних симптомів хвороби, показана доцільність застосування в комплексному лікуванні хореї подовженого сну. В післявоєнні роки значного розповсюдження набув туберкульозний менінгіт. У зв’язку з цим виникла проблема наслідків цього захворювання у хворих, які тривалий час лікувались ендолюмбальним введенням стрептоміцину. Це питання було висвітлене у кандидатській дисертації Віліхера М.М. “Клініка та лікування холестеатом, спінальних лептопахіменінгітів і лептопахіменінгомієлітів, виникаючих як віддалені наслідки туберкульозного менінгіту”, 1966 р. Кафедра в числі перших у колишньому Радянському Союзі зайнялась вивченням однієї з форм повільних нейроінфекцій – лейкоенцефаліту Ван-Богарта. В статті Альперовича П.М., Білика В.Д., В.І., Алімбек С.Х., Катранової К.В., Костовецького М.З. “К клинике и патологической анатомии прогрессирующего лейкоэнцефалита Ван-Богарта”, надрукованій у збірнику наукових праць “Вопросы психиатрии и невропатологии”, Ленінград, 1966, детально описані клініка, патологічна анатомія, діагностика та перебіг цього важкого, смертельного захворювання. Кілька публікацій були присвячені клінічним проявам та патоморфологічним змінам, що спостерігаються при лейкоенцефаліті Шильдера (Альперович П.М., Алімбек С.Х. та ін.). З повільних нейроінфекцій співробітниками кафедри вивчались деякі питання множинного склерозу, який у Подільському регіоні України має значну поширеність. Проведені епідеміологічні дослідження та вивчення деяких біохімічних показників крові при множинному склерозі (Білик В.Д., Файнгольд М.В., Корнійчук А.Г., Желіба О.В., Бедрій І.І., Смолко Н.М.). Желібою О.В. захищена кандидатська дисертація на тему “Клініко-біохімічні співставлення у хворих з розсіяним склерозом (еластолітична активність та вміст церулоплазміну в сироватці крові)”, Москва, 1987 р. В цій роботі було показано, що у хворих розсіяним склерозом мають місце зміни еластолітичної активності та вмісту церулоплазміну у сироватці крові, які корелюють з активністю та важкістю патологічного процесу. Смолко Н.М. захищена кандидатська дисертація на тему: “Структурно-функційні порушення у хворих на множинний склероз”, Київ, 2001 р. В полі зору співробітників кафедри було також вивчення вірусних нейроінфекцій: полірадикулоневриту Гійєна-Барре (Черняк А.Й.), полінейропатій (Альперович П.М., Алімбек С.Х.).

З 2012 року співробітники кафедри приймають активну участь у роботі Обласного науково-практичного центру множинного (розсіяного) склерозу та споріднених демієлінізуючих захворювань. У 2012 році були захищені кандидатські дисертаційні роботи “Принципи клінічного ведення та організації диспансерного нагляду хворих на множинний склероз на регіональному рівні” Костюченко А.В. та «Динаміка розвитку неврологічного дефіциту, порушень функції ходьби та когнітивних функцій у хворих на множинний склероз» Гордійчук О.О. У 2016 році Малик С.Л. захистила кандидатську дисертацію за темою: “Особливості перебігу множинного склерозу у хворих Подільського регіону України з урахуванням рівня забезпеченості вітаміну D 3”.

Колектив кафедри плідно працював над вивченням пухлин головного мозку. Детально вивчалась клініка пухлин головного мозку різної локалізації: потиличних часток (Альперович П.М.), смугастого тіла (Кириченко І.А.), мозолистого тіла (Пшенична З.М.), шлуночків мозку (Білик В.Д.), вплив на перебіг пухлинного процесу екзогенних факторів (Альперович П.М., Файнгольд М.В.), питання диференційного діагнозу (Альперович П.М., Пішель Я.В., Файнгольд М.В., Бурля В.І., Ярославський Л.С., Трахтенберг Б.Ш., Ольхов В.М.). Ґрунтовне вивчення питань нейроонкології уможливило виконання ряду дисертаційних досліджень. Серед них докторська дисертація Пішеля Я.В. “Гліобластоми головного мозку”, Київ, 1970; кандидатські дисертації Файнгольда М.В., Трахтенберга Б.Ш. Колективом кафедри під редакцією проф. Альперовича П.М. був виданий тематичний збірник наукових праць “Первинні і метастатичні пухлини головного мозку”, Вінниця, 1961 р.

Значний внесок співробітники кафедри зробили у вивчення проблеми захворювань периферичної нервової системи, зокрема нейропатій лицьового нерву. З цієї тематики, під керівництвом проф. Альперовича П.М. було виконано 5 дисертаційних досліджень, в яких висвітлені питання епідеміології, патогенезу, клініки невритів лицьового нерву (Чечельницька-Медвідь О.А., 1959), контрактура мімічних м’язів, інервованих лицьовим нервом (Корнійчук А.Г., 1968), двосторонніх невритів лицьового нерву (Петрова Т.І., 1971), рецидивуючих невритів лицьового нерву (Старинець Г.О., 1974), невритів лицьового нерву в похилому та старечому віці (Пшук Я.І., 1980). Колективом кафедри видані методичні рекомендації “Лікування та профілактика невритів лицьового нерву і їх наслідків”, Вінниця, 1981.

В 1974 році у Вінницькому медичному інституті була створена проблемна лабораторія морфології та генетики розвитку. Одним із напрямків роботи цієї лабораторії було вивчення критеріїв адаптації організму під впливом радоново-вуглекислих вод курорту Хмільник (Вінницька область). Колектив кафедри прийняв участь у вивченні впливу радоново-вуглекислих вод на неврологічні прояви остеохондрозу хребта (Білик В.Д., Коган Б.Й., Корнійчук А.Г., Демчук А.І., Старинець Г.О., Бурля В.І., Пшук Я.І., Московко С.П., Петрова Т.І., Тельман Г.Й.). Заслуговує на увагу виконана Тельманом Г.Й. кандидатська дисертація на тему: “Конституційна характеристика та антигенний склад крові хворих поперековим остеохондрозом з неврологічними проявами”, Харків, 1989. Дисертант визначив конституційні особливості організму, які можуть впливати на виникнення та перебіг неврологічних проявів остеохондрозу.

У 2010-х роках традиція вивчення розладів периферичної нервової системи була продовжена дослідженнями хронічного больового синдрому спини і у 2016 році Перова В.П. захистила кандидатську дисертацію за темою: «Функціональні порушення при загостреннях хронічного поперекового больового синдрому та конституційні предиктори його формування».

Згадане вище вивчення сучасних форм епідемічного (летаргічного) енцефаліту, малої хореї, лейкоенцефаліту визначило ще один напрямок у наукових дослідженнях кафедри – вивчення патології екстрапірамідної системи. Цій темі була присвячена докторська дисертація Білика В.Д. “Питання клініки, патофізіології, та лікування екстрапірамідних гіперкінезів”, Львів, 1972 р. Патології екстрапірамідної системи присвячені також кандидатські дисертації Московко С.П. “Клінічні особливості та фактори формування синдрому паркінсонізму у хворих церебральною судинною патологією”, Харків, 1988, та громадянина Сірії Муавада Іссама “Спастична кривошия”, Москва, 1993, громадянина Тунісу Джамлі Фатхі «Повторні порушення мозкового кровообігу», Харків, 2002. По матеріалам дисертації Московко С.П. були видані методичні рекомендації “Диференціальна діагностика та терапія тремору при судинній патології головного мозку”, Вінниця, 1988 р. Доц. Корнійчук А.Г. видав методичні рекомендації “Лицеві дискінезії зрілого віку (класифікація, епідеміологія, клініка, лікування)”, Вінниця, 1993 р. Московко С.П. у 2006 році захищена докторська дисертація «Клініко-епідеміологічна характеристика хвороби Паркінсона та синдрому паркінсонізму в Подільському регіоні України». Характеристики розладів ходи при неврологічних захворюваннях були висвітлені Московко Г.С. у ході виконання кандидатської дисертації за темою: «Вікові та нозологічні особливості неврологічних розладів ходи», яка була успішно захищена у 2008 р.

Співробітниками кафедри також приділялась увага проблемі епілепсії дітей та підлітків. Желібою Л.М. була захищена кандидатська дисертація на тему: “Вітамінне забезпечення хворих епілепсією дитячого та юнацького віку при лікуванні їх антиконвульсантами”, Київ, 2002 р. У 1998 р. Була видана пам’ятка для хворих на епілепсію та їх близьких “Якщо у Вас епілепсія”, Вінниця, 1998р., Курляндчиков О.В., Желіба Л.М.

            Співробітники кафедри приймають активну участь у міжнародних дослідницьких проектах, присвячених проблемам лікування гострого порушення мозкового кровообігу та його профілактики, хвороби Паркінсона, епілепсії та розсіяного склерозу. Загалом більше 70 досліджень за 20 років.

Як підсумок – за роки існування кафедри її співробітники надрукували в журналах та збірниках більше 400 наукових праць, видано 6 збірників наукових праць, 5 методичних рекомендацій. У 1984 році на базі кафедри та ВОПНЛ був проведений VII з'їзд неврологів та психіатрів України. Виконано та захищено 3 докторських та 26 кандидатських дисертацій.

Подальші перспективи своєї роботи колектив кафедри вбачає у поглибленому вивченні структури неврологічної захворюваності серед населення області, поглибленні методичного рівня лікувальної та науково-дослідної роботи. Поряд з цим, головним завданням залишається удосконалення навчально-методичної роботи, підготовка лікарів загальної практики з необхідним рівнем неврологічних знань та практичних навичок.

Література, що видана кафедрою

Перелік підручників і посібників, виданих співробітниками кафедри нервових хвороб у 2022-2023 навчальному році

1. С.П. Московко «Ходьба людини» монографія, укр., 302с.

2. Д.Г. Смолко «Гіперактивний сечовий міхур у жінок» навчальний посібник, укр., 368 с.