В 1972 році під керівництвом проф. О.О Столярчука захистив кандидатську дисертацію "Вплив похідних бензофурану на серцево-судинну систему". Розвиваючи ідеї свого вчителя, в дисертації показав, що похідним 5-оксибензофурану притаманні поліфункціональні ефекти – коронаророзширючий, гіпотензивний, протиаритмічний, спазмолітичний та діуретичний.
В 1990р. захистив докторську дисертацію "Протизапальні, анальгетичні та вазоактивні властивості похідних бензофурану" (наукові консультанти професори Столярчук О.О., Трінус Ф.П., Чекман І.С.). В дисертації розвинув вчення про політропність бензофуранів, дав експериментальну оцінку ефективності бензофурокаїну, визначив його переваги перед сучасними місцевими анестетиками та нестероїдними анальгетиками, дослідив механізми дії.
В 1986-1991 рр. очолював курс клінічної фармакології ВДМІ, з 1991 по 2015 – завідувач кафедри фармакології.
Напрямок наукової діяльності – пошук та вивчення біологічно-активних речовин, придатних для створення на їх основі нових, більш ефективних та безпечних за аналоги лікарських препаратів з протиішемічною, актопротекторною та протизапальною діями. За оригінальні наукові розробки отримав 52 авторські свідоцтва та патенти України та Росії на винаходи.
Підготував 34 кандидати та доктори наук.
Розробив та впровадив у практичну медицину 3 оригінальні лікарські препарати: ненаркотичний анальгетик "Бензофурокаїн" з принципово новим (антикініновим) механізмом дії; спазмолітик з поліфункціональними фармакологічними ефектами "Вінборон" та церебро-кардіопротекторний засіб нового покоління "Адемол". Є співавтором розробки комбінованого НПЗЗ "Диклокор" (диклофенак+кверцетин).
Автор та співавтор понад 450 наукових та навчально-методичних праць, в т.ч. 2-х підручників "Фармакологія", навчального посібника "Фармакологія. Курс лекцій", 6 монографій та книг.
Очолює профільну методичну раду з медико-теоретичних дисциплін. Є членом Спеціалізованої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій зі спеціальності "Фармакологія" при Державному університеті медицини та фармації ім. Н. Тестеміцану (м. Кишинів, Республіка Молдова).
Член Державного експертного центру МОЗ України з питань фармаконагляду.
Нагороджений медаллю "Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" та почесними пам'ятними знаками "Винахідник СРСР" і "Відмінник охорони здоров'я".

Напрямок наукової діяльності – пошук та вивчення біологічно-активних речовин, придатних для створення на їх основі нових, більш ефективних та безпечних за аналоги лікарських препаратів з протиішемічною, актопротекторною та протизапальною діями. За оригінальні наукові розробки отримав 52 авторські свідоцтва та патенти України та Росії на винаходи.
Підготував 34 кандидати та доктори наук.
Розробив та впровадив у практичну медицину 3 оригінальні лікарські препарати: ненаркотичний анальгетик "Бензофурокаїн" з принципово новим (антикініновим) механізмом дії; спазмолітик з поліфункціональними фармакологічними ефектами "Вінборон" та церебро-кардіопротекторний засіб нового покоління "Адемол". Є співавтором розробки комбінованого НПЗЗ "Диклокор" (диклофенак+кверцетин).
Автор та співавтор понад 450 наукових та навчально-методичних праць, в т.ч. 2-х підручників "Фармакологія", навчального посібника "Фармакологія. Курс лекцій", 6 монографій та книг.
Очолює профільну методичну раду з медико-теоретичних дисциплін. Є членом Спеціалізованої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій зі спеціальності "Фармакологія" при Державному університеті медицини та фармації ім. Н. Тестеміцану (м. Кишинів, Республіка Молдова).
Член Державного експертного центру МОЗ України з питань фармаконагляду.
Нагороджений медаллю "Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" та почесними пам'ятними знаками "Винахідник СРСР" і "Відмінник охорони здоров'я".